Сторінка
3
Аналогічно, якщо і-й рядок визначника D є сумою k рядків, то визначник D можна розкласти в суму k визначників за і-м рядком.
7. Якщо до рядка визначника додати інший рядок, помножений на число, то визначник не змінюється.
Нехай ,, .,‑ деякі рядки визначника D, а l1,l2, .,ln – деякі числа. Тоді рядок l1+l2+ .+lnназивається лінійною комбінацією рядків ,, .,
8. Якщо у визначнику деякий рядок є лінійною комбінацією інших рядків, то визначник дорівнює нулю.
9. Якщо до рядка визначника додати лінійну комбінацію інших рядків, то визначник не змінюється.
Теорема про розклад визначника за елементами рядка (стовпчика).
Нехай
D = .
Доповнюючим мінором Mij елемента aij називається визначник порядку n-1, який одержується з визначника D викресленням і-го рядка і j-го стовпчика. Тобто викреслюються рядок та стовпчик, в яких знаходиться елемент aij.
Алгебраїчним доповненням елемента aij називається число
Aij=(-1)і+jMіj
Теорема.
Визначник n–го порядку дорівнює сумі добутків елементів будь-якого фіксованого рядка на їх алгебраїчні доповнення.
Наприклад, розкладемо визначник D за елементами і-го рядка
D = ai1Ai1+ai2Ai2+…+ainAin.
Розкладемо визначник
D =
за елементами 3-го рядка.
D = 5×(-1)3+1+ 7×(-1)3+2 + (-1) ×(-1)3+3+
+3×(-1)3+4=
= 5‑ 7‑ ‑ 3.
Наслідок 1. Визначник n–го порядку дорівнює сумі добутків елементів будь-якого фіксованого стовпчика на їх алгебраїчні доповнення.
Наслідок 2. Сума добутків елементів рядка (стовпчика) визначника на алгебраїчні доповнення іншого рядка (стовпчика) дорівнює нулю.
Визначник Вандермонда.
Визначником Вандермонда n–го порядку називається визначник
Dn = .
Визначник Вандермонда дорівнює
Dn = (a2-a1)(a3-a1)(a3-a2)×…×(an-a1)(an-a2)×…×(an-an-1) = .
Інші реферати на тему «Математика»:
Розклад функцій в степеневий ряд. Достатні умовирозкладу в ряд Тейлора. Застосування степеневих рядів до наближеного обчислення
Диференціальні рівняння першого порядку, не розв’язані відносно похідної
Лінійне відображення лінійного простору і його матриця, афінне відображення
Близькість
Графічний метод розв’язання задачі лінійного програмування. Основи аналізу моделі на чутливість