Сторінка
1
План
- Знакочергуючі ряди
- Ознака Лейбніца
- Оцінка залишку ряду
- Знакозмінні ряди
- Абсолютна та умовна збіжності
- Властивості абсолютно збіжних та умовно збіжних рядів
1. Знакочергуючі ряди
До цих пір ми розглядали ряди, в яких члени були додатні. Тепер розглянемо ряди, члени яких мають знаки, що чергуються, тобто такі ряди:
(13.16)
де додатні.
Теорема Лейбніца. Якщо в знакочергуючому ряді (13.16) члени ряду такі, що
(13.17)
і
(13.18)
то ряд (13.16) збігається, його сума додатна і не перевищує першого члена.
Д о в е д е н н я. Частинну суму парного порядку можна написати у вигляді:
Оскільки кожна дужка, в силу нерівностей (13.17) , є додатною величиною, то звідси видно, що із зростанням частинна сума також зростає. З іншого боку, якщо переписати так:
,
то легко побачити, що залишається зверху обмеженою
В такому випадку, за теоремою про монотонну послідовність, при необмеженому зростанні частинна сума має скінчену границю
Розглянемо тепер суму непарного порядку :
Очевидно, що Оскільки загальний член ряду прямує до нуля, то
Звідси випливає, що і буде сумою даного ряду.
Частинні суми парного порядку наближаються до суми
ряду, зростаючи. Написавши у вигляді
легко встановити, що суми непарного порядку прямують до , спадаючи. Таким чином, завжди
Зокрема, можна стверджувати
(13.19)
Теорема доведена.
Зауваження 1. Теорема Лейбніца справедлива і в тому випадку, якщо нерівності (1.17) виконуються, починаючи з деякого
Зауваження 2. Якщо знакочергуючий ряд задовольняє умови теореми Лейбніца, то можна оцінити похибку. яку ми допускаємо, замінюючи його суму частинною сумою При такій заміні ми відкидаємо всі члени ряду, починаючи з Але ці числа суми утворюють знакочергуючий ряд, сума якого за абсолютною величиною менша першого члена цього ряду, тобто Значить, помилка, що допускається при заміні на , не перевищує за абсолютною величиною першого члена, який відкидаємо.
Приклад. Найпростішими рядами лейбніцівського типу є ряди
Збіжність обох рядів випливає із доведеної теореми.
2. Знакозмінні ряди. Абсолютна та умовна збіжності
Ряд, члени якого мають довільні знаки, називається знакозмінним. Серед них можуть бути члени як додатні, так і від’ємні.
Очевидно, що знакочергуючі ряди, розглянуті в попередньому параграфі, є частинним випадком знакозмінних рядів.
Ми будемо вважати, що члени ряду
(13.20)
можуть бути як додатними, так і від’ємними.
Теорема 1. Якщо знакозмінний ряд (13.20) такий, що ряд, складений із абсолютних величин його членів
(13.21)
збігається, то й даний ряд (13.20) також збігається.
Д о в е д е н н я. Позначимо через і частинні суми рядів (13.20) і (13.21).
Нехай дальше сума всіх додатних, а сума абсолютних величин всіх від’ємних членів серед перших членів ряду (1.20); тоді
За умовою теореми ряд (13.21) збігається, тому існує і додатні зростаючі величини, які менші за . Отже, вони мають скінченні границі і Із співвідношення випливає, що і має границю і ця границя дорівнює , тобто знакочергуючий ряд (13.20) збігається.
1 2
Інші реферати на тему «Математика»:
Задачі геометричного і фізичного змісту, що приводить до поняття подвійного інтеграла
Основні правила диференціювання. Таблиця похідних
Системи диференціальних рівнянь
Системи лінійних однорідних диференціальних рівнянь з сталими коефіцієнтами
Числові ряди. Збіжність і розбіжність. Сума ряду. Дії над збіжними рядами