Сторінка
1
Означення 3. Дріб називається раціональним, якщо його чисельник та знаменник є многочленами. Тобто дріб має вигляд:
де a1 та bk – коефіцієнти многочленів, i = 1,2…,n; k = 1,2…,m.
Раціональний дріб називається правильним, якщо найвищий показник степеня чисельника n менше відповідного степеня m знаменника. Дріб називається неправильним, якщо .
Якщо дріб неправильний, тоді треба поділити чисельник на знаменник (за правилом ділення многочленів) і одержати заданий дріб у вигляді суми многочлена та правильного раціонального дробу, тобто
Означення 4. Найпростішими раціональними дробами І, II, III та IV типу називаються правильні дроби вигляду:
Умова означає, що квадратний тричлен х2 + рх + q немає дійсних коренів і на множники не розкладається. Те саме можна сказати і про квадратний тричлен х2 + rx + s.
Розглянемо інтегрування найпростіших раціональних дробів. Інтеграли від найпростіших раціональних дробів 1-го та II-го типів знаходять методом безпосереднього інтегрування:
При інтегруванні найпростішого дробу III типу треба спочатку в знаменнику виділити повний квадрат, а потім той вираз, що під квадратом, замінити через нову змінну.
ІІІ.
Повертаючись до змінної х та враховуючи, що або одержимо:
Інтеграл від найпростішого дробу IV типу шляхом повторного інтегрування частинами зводять до інтеграла від найпростішого дробу III типу.
Теорема 2. Будь-який правильний раціональний дріб розкладається на суму найпростіших раціональних дробів, коефіцієнти яких можна знайти методом невизначених коефіцієнтів.
Отже, інтегрування раціонального дробу зводиться до інтегрування многочлена Мm-n(х) (при ) та суми найпростіших раціональних дробів. Зазначимо, що вигляд найпростіших дробів, визначається коренями знаменника Qm(x). Можливі слідуючі випадки:
1. Корені знаменника дійсні та різні, тобто
Qm(x) = (x-a1)(x-a2) .(x-am)
В цьому випадку дріб розкладається на суму найпростіших дробів 1-го типу:
(5)
Невизначені коефіцієнти А1,А2, .Аm знаходяться з тотожності (5).
2. Корені знаменника дійсні, причому деякі з них кратні, тобто:
Тоді дріб розкладається на суму найпростіших дробів І-го, та II-го типу. (6)
Коефіцієнти A1, B1, B2,… Bk знаходяться з тотожності. (6)
3. Корені знаменника дійсні, причому деякі з них кратні, крім того знаменник містить квадратний тричлен, який не розкладається на множники, тобто
Qm (х) = (х-1)(x-)k • (х2 + px + q)
В цьому випадку дріб розкладається на суму найпростіших дробів І -го II - го та III - го типу
(7)
Коефіцієнти A1, B1, B2,…, Bk, D та E знаходяться з тотожності. (7)
Приклад 7. Знайти.
Розв'язування. Підінтегральна функція - це правильний раціональний дріб, знаменник якого містить квадратний двочлен, який не розкладається на множники та один дійсний корінь х = 1, тому цей дріб розкладається на суму найпростіших дробів І та III типу.
(8)
Невідомі коефіцієнти А, В та С будемо шукати методом невизначених коефіцієнтів. Для цього праву частину рівності (8) треба привести до спільного знаменника, одержимо:
Знаменники в обох частинах рівні, і тому і чисельники повинні бути рівні, тобто
х = (Ах + В)(х-1)+С (х2+1)x = (A+С)x2 +(B-A)x+С-В (9)
1 2
Інші реферати на тему «Математика»:
Задачі геометричного і фізичного характеру, що приводять до диференціальних рівнянь
Метод виділення лінійних множників
Диференціальні рівняння першого порядку (з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні, Бернуллі)
Основні правила диференціювання. Таблиця похідних
Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами