Сторінка
6
Так триватиме доти, поки ціни не знизяться до бажаного рівня (Р´)і рівновага не досягатиметься в точці Е´, при стані повної зайнятості у YF .
При цьому в періоді узгодження цін не буде спостерігатися крупної рецесії, хоча рівень безробіття перевищить нормальний.
Політика золотого індика.
В цьому випадку уряд прагне збити високу інфляцію швидко.
1) Уряд різко зменшує кількість грошової маси в обігу, в результаті чого крива АD суттєво зменшується вниз. Ціни різко знижуються, рівновага встановлюється в точці Е1.
2) Крива AS відповідно різко знижується, ціни знову різко спадають до Р2.
3) Ця політика справляє тиск на економіку шляхом збереження темпів зростання грошової маси на низькому рівні. В кінці кінців інфляція спадає настільки, що виробництво і зайнятість знову починають зростати, економіка повертається в точку Е´ з повною зайнятістю уF та низьким рівнем інфляції Р´.
4) Політика золотого індика породжує крупну рецесію; вона може викликати соціальне потрясіння.
Антиінфляційну політику золотого індика застосували на початку 90-х років Польща, Чехія, Словенія, Естонія, Латвія, Литва. Вони швидко досягли фінансової стабільності і бездефіцитного чи мало дефіцитного бюджету. При проведенні політики золотого індика шляху назад не має. Як показав досвід, люди, які раціонально формують свої очікування, схильні більше довіряти політиці золотого індика, а не гра дуалізму.
В Україні в першій половині 90-х років було застосовано саме політику гра дуалізму, який дає менше безробіття, але й набагато менше знижує інфляцію. Градуалізм створює враження нерішучості дій уряду. Ця політика вимагає більше часу для свого діяння; вона не виключає можливості відмови від проведення антиінфляційних заходів, якщо, наприклад, чисельність безробітних виявиться більшою, ніж очікувалось.
В 1992-93 роках застосовувалась також політика індексації доходів населення, яка не дала бажаних результатів.
З 1994 року було застосовано політику золотого індика. Гіперінфляцію 1993 року було подолано швидким скороченням грошової маси. Так, якщо в 1993 році грошова маса зросла в 19,1 разу; то в 1994 році – в 6,7 разу; в 1995 році – в 2,1 разу; в 1996 році – в 1,3 рази. Гіперінфляцію було приборкано. Спочатку її перевели в режим галопуючої, а з 1997 року – в режим поміркованої на рівні 10% річних. Побічним наслідком такої стратегії стало різке скорочення обсягів виробництва.
Для того, щоб антиінфляційна політика стала довгостроковою, необоротною, потрібні такі умови:
1. Тверда і послідовна політика уряду, який має витримати тиск щодо звинувачень у жорстких монетарних та фіскальних заходах, а також щодо зниження виробництва. Повинна проводитись політика соціального захисту.
2. Потрібно створити бар’єри, які б протидіяли поверненню інфляції. Преш за все, необхідно позбавитися бюджетного дефіциту і його покриття за рахунок емісії. Національний банк має бути незалежним від уряду і повинна бути межа емісійного фінансування бюджетного дефіциту.
ЛІТЕРАТУРА
1. Современная экономика / Под ред. Мамедова О.Ю. –Ростов-на-Дону, 1996. - С.169-176.
2. Базилевич В.Д. та ін. Макроекономіка, опорний конспект лекцій. –К., 1997.
3. Баликоев В.В. Общая экономическая теория –Новосибирск. 1997.- С. 338-346.
4. Барр Раймон. Политэкономия. – М., 1995.
5. Будаговська С. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. – К., 1998.
6. Введение в рыночную экономику / Под ред. А.Я. Лифшица. –М., 1994.
7. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Макроэкономика – СПб, 2000.
8. Гальперин В.М. и др. Макроэкономика. – СПб, 1997.
9. Гальчинський А. Теорія грошей. – К.: Основи, 1998.
10. Дадаян В.С. Макроэкономика для всех. – Дубно, 1996.
11. Долан Эдвин Дж. Макроэкономика. – СПб, 1994.
12. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроекономіка. - К.: Основи, 1996.
13. Економіка України / За ред. Б.Ф. Заболоцького. – Львів, 1997.
14. Казаков А.П., Минаев Н.В. Экономика. – М., 1996.
15. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М., 1989.
16. Костюк В.Н. Макроэкономика. – М., 1998.
17. Курс економической теории / Под ред. М.Н. Чепурина. – Киров, 1994.
18. Лившиц А.Я. Инфляция: краткий курс. // Российский экономический журнал, 1992.
19. Луссе А. Макроэкономика: ключевые вопросы. –СПб., 1999.
20. Любимов Л.А., Раннева Н.А. Основы экономических занний.-М., 1997. – С. 254-268.
21. Макконнел К.Р., Брю С.Р. Экономикс: принципы, проблемы и политика. – М., 1992.
22. Макроекономіка / За ред. А.Г. Савченка. - К.,1995,1999.
23. Макроэкономика / Под ред. Е.Б. Яковлевой. – СПб, 1997.
24. Макроэкономика / Под ред. И.П. Николаевой. - М., 1998.
25. Макроэкономическая теория // Российский экономический журнал, 1994. - №12; 1995. -№8.
26. Мэнкью Г. Макроэкономика. – М., 1994.
27. Основы экономической теории / Под ред. В.Д. Камаева. - М., 1996.
28. Петюх В.Н. Рыночная экономика. – К., 1995.
29. Пухтаєвич Г. О. Макроекономічний аналіз. – К., 2000.
30. Савченко А.Г. Макроекономіка. –К., 1999. – Глава 12, 1995.- Глава 13.
31. Радионова І. Макроекономіка та економічна політика. – К., 1996.
32. Савченко А.Г. Макроекономіка. Навчально-методичний посіб-ник для самостійного вивчення дисципліни. - К., 2000.
33. Сакс Дж Д., Ларрел Ф.Б. Макроэкономика. Глобальный под-ход. – М., 1996.
34. Самуельсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. – К., 1995.
35. Соболев В.М. Макроэкономика. – Харьков, 1997.
36. Современня экономика / Под ред. О.Ю. Мамедова. - Ростов-на-Дону, 1996.
37. Сучасна економічна теорія і стабілізаційні моделі у відкритому суспільстві. Навчальний посібник. – К.: видавництво УАДУ при Президентові України. – 1998.
38. Теоретическая экономика. Политэкономия / Под ред. Г.П. Жу-равлевой и Н.Н. Мильчаковой. – М., 1997.
39. Учебник по основам экономической теории / Под ред. В.Д. Ка-маева. –М., 1995.
40. Фишер С., Дорнбуш Ф. Экономика. – М., 1993.
41. Черников Д. Макроэкономическая теория // Российский экономический журнал. - 1992.
Завантажити реферат