Сторінка
4
У п’єсі Коломійця чимало міркувань і про працю, і, про неробство, і про гроші, і про достаток. І це природно; Платон Ангел — людина трудова з діда-прадіда, він знає ціну і праці, і грошам. Але це для нього далеко не єдине сонце, як намагаються витлумачити деякі його опоненти з числа таких, як Крячко, син якого саме через неробство опиняється у виправно-трудовій колонії, чи недолугий фоторепортер Клоков. Особливо виразно це виявляється в історії з Петром. Відвідавши старшого сина, що живе в іншому місті, Платон Микитович переконується, що Петро живе добре. «Здорово ти живеш,. Петре,— каже батько. — Квартира, машина, дача і зарплатня чимала. Держись! Думав, ти непогано влаштувався, а щоб так — і гадки не мав. Держися
Але ось дізнається батько, що син — один з тих багатьох, які дали дозвіл на будівництво житлового будинку в місці, де людям заважатимуть жити гуркіт заводу, шум від міського транспорту і т. ін. 1 він, який годину тому намовляв сина «держатися за таку гарну роботу», вимагає, щоб син написав заяву і визнав свою помилку, бо вона може дорого коштувати майбутнім мешканцям того будинку. А коли син не погоджується, виправдовуючись тим, що не він один вирішував, Платон категорично каже: « .знаєш, хто найбільше шкоди приносить землі нашій, людям, державі нашій? Маленькі временщики. У тобі теж временщик обізвав-ся ." За п’ять років, мовляв, може, мене на цій роботі й не буде. Мовляв, інший буде відповідати — ось і вся філософія временщика. Напакостить, наплутає, грядку свою споганить, потім на іншу роботу сам піде або перекинуть . І сухим з води! За кожен рік, за кожен місяць, за кожну годину своєї роботи — відповідай! Помреш і тоді пам’ять про тебе відповість за діла твої. Інакше-немислимо .»
Автор не розповідає в деталях, що було далі. Але в останній картині п’єси ми бачимо Петра знову удома в батька, дізнаємося, що він працює звичайним інженером і що в нього, «як у Сковороди», тільки книжки. Отже, він таки написав заяву .
Пята (остання) картина драми найемоційніша і найзворушливіша. У батьківській оселі збирається вся сім’я Ангелів. Повертається молодший син Павлик з дружиною Ольгою, яких у першій картині батько випровадив з хати за, те, що Павлик одружився тишком, не подумавши, як буде, утримувати, свою родину., Приходить до Федора Клава, покинувши чоловіка - п’яничку. І знов це заслуга, старого Платона, який навчав Федора не ховатися з любов’ю по закутках, чесно, по правді вирішувати свою складну справу. Приїздить Ліда, яка була покинула Петра, коли, той написав заяву, що зруйнувала його кар’єру. Збирається вся сім’я, але покидає її батько, старий Платон, серце якого після стількох життєвих прикрощів не витримує, мабуть, уже й тягаря великої радості за дітей.
Драма Коломійця, несе в собі потужний морально-виховний заряд, який тільки посилюють оригінальність. вирішення проблемний, своєрідність сюжету твору, його неодномірність, може, навіть полемічність центрального образу п’єси. Автор і театральна трупа були відзначені. премією (1980)
Використана література.
1. Коломієць О. П’єси. – К., 1990;
2. Коломієць О. Вибр. твори: У 2 Т. – К., 1988;
3. Слабошпицький М. Ювілей у світлі рампи//Українська мова і література в школах. – 1979. - №3. – С. 66
4. Олексій Коломієць. Вибрані твори: У 2 т. – К., 1988.– Т. 1.– С. 8.
5. Коломієць О. П’єси. – К., 1990. С. 10.
Завантажити реферат