Сторінка
1

Іcторiя розвитку економiчних теорiй , та становлення рiзних наукових шкіл

План.

Вступ.

1.Економiка стародавнього свiту

1.1. Економічна думка Середньовіччя.

1.2. Меркантилізм.

2.Розвиток економiчноi теорii в XVII-XIX ст

3.Основнi напрями еконоiчноi науки XX-початкуXXI ст.

3.1.Неокласичний напрям.

3.2.Кейнсiанство.

Висновки.

Використана лiтература.

Вступ.

Темою дослідження данноi курсової роботи, c icторiя розвитку економiчних теорiй , та становлення рiзних наукових шкіл. У процесi аналiзу буде розглянуто такi свiтовi економiчнi теорii: неокласична, монетарна, кейнсiанство,марксизм,розглянуто працi титанiв економiх дослiджень Адама Смiта, Давiда Рiкардо,Адама Маршала,Франсуа Кене. Iсторiя розвитку економiки – це icторiя розвитку cамого “cуcпiльства”.

Знати iсторiю дуже важливо, адже минуле тicно пов’язане з майбутнім, пояснюc його. Минуле - як грунт, майбутнc, наче дерево, що проростас з нього. Історичний екскурс у минуле економічної думки показує, що люди завжди прагнули теоретично усвідомити економічні умови свого існування, мотиви господарської діяльності, а відтак, розгадавши таємниці економічних процесів, спробувати управляти ними. Практичні потреби регулювання економічного життя й зумовили виникнення економічної теорії.

Ця тема, е дуже актуальною у наш час, адже з економiчними процесами ми “зiштовхуемося” повсякчасно .Кожна свiдома людина повина хоча б трiшки знати про рiзнi економiчнi думки на однi i тiж економiчнi процеси. Але не кожна економічна думка розвивається у систему поглядів і стає економічним ученням. Ні в рабовласницькому, ні у феодальному суспільстві ще не існувало стрункої системи економічних поглядів на економічні процеси. Вона складається поступово в процесі історичного розвитку суспільства.

Вивчаючи iсторiю розвитку рiзних економiчнх думок, ми тим самим дослiджуем стан економiки у рiзнi перiоди часу. Cаме анаiзуючи економiчнi процеси певного iсторичного перiоду, ми дiзнаемося про рiвень розвитку самого суспiльства.

Головною метою даноi курсовоi роботи е дослiдження еволюцii аналiзу рiзних економiчних процесiв , рiзних пояснень до одних i тих же процесiв, явищ, рiзними вченими.

У процесi дослiдження було використано книги з економiки наступних авторiв: Корнiйчук В.I. Iсторiя економiчноi думки; Татаренко Н.О., Поручник А.М.Iсторiя економiчних вчень; Мазаракi А.А. Економiчна теорiя та iн.

1.Економiчна думка Стародавнього свiту

Економічна думка стародавнього світу відображає риси соціально-економічного та політичного розвитку суспільства того часу. Деякі з них були суспільствами азіатського способу виробництва (стародавній Схід), а інші – античного способу виробництва (Греція, Рим). Відмінності між ними обумовили особливості їх економічної думки.

Одні з перших відомих нам пам’яток економічної думки можна віднести до літератури стародавнього Єгипту; в них знайшли своє відображення питання організації та управління державним господарством, а також уявлення стародавніх єгиптян про власність, рабство, товарно-грошові відносини.

Одним з найдавніших центрів людської цивілізації була Месопотамія (Дворіччя або Міжріччя). На відміну від стародавнього Єгипту в державах цього регіону порівняно швидко розвивалася приватна власність та товарно-грошові відносини. В результаті посилилося розшарування суспільства. Держава намагалася за допомогою господарства регулювати економічну діяльність населення та регламентувати приватно-правові відносини. Відомою пам’яткою економічної думки 18ст. до н.е. є знаки старовавилонського царя Хаммурапі. Основна мета цих законів – всебічне зміцнення економічної влади держави. Закони містять 282 статті, в числі яких є присвячені питанням охорони власності вавилонських громадян; питання оренди, найму, лихварства.[4;7]

Економічна думка Індії.

Економічна думка стародавньої Індії була обплутана релігійною оболонкою. При цьому економічні проблеми як такі соціально не досліджувалися. Вони розглядалися в давньоіндійській літературі у зв’язку зі спробами вирішення соціальних та політичних питань. Писемними джерелами середини І тисячоліття до н.е. є переважно твори буддизму та іудаїзму (брахманізму). Вони дають уявлення про соціальну структуру суспільства і містять матеріал, що характеризує специфіку сприйняття окремих економічних категорій, зокрема власності (майна).

Буддійське вчення проповідує відмову від власності як необхідну умову досягнення кінцевого спасіння (нірвани).

Велика кількість творів брахманізму ґрунтується на концепції трьох цілей життя людини:

1) релігія обов’язку,

2) релігія матеріальної вигоди,

3) релігія чуттєвої любові.[4;9]

Економічна думка Стародавнього Китаю.

Економічна думка Стародавнього Китаю виникла та розвивалася у рамках філософських та політичних вчень; основними напрямами суспільної думки Китаю були – конфуціанство, легізм, даосизм, моїзм, які сформувалися у 4 – 3 ст. до н.е. Протягом століть між цими напрямками велася полеміка про економічний лад суспільства, общину, міру втручання держави в економіку та методи управління нею. Провідною течією було конфуціанство. З часом воно перетворилось у державну ідеологію і мало величезний вплив на суспільно-економічний та політичний розвиток Китаю протягом приблизно 2 тисячі років.[ 4;13]

В античній літературі економічна думка старого світу виражена в найрозвиненішому вигляді. Джерелами, які дають уявлення про економічну думку античності є законодавство держав, публічні виступи і твори філософів, політиків, поетів та інш.

Висловлення античних авторів хоча й не являють собою цілісної системи поглядів, але є спробою теоретичне осмислення та узагальнення хронологічних для цієї добу економічних процесів та явищ.