Сторінка
5

Cтановлення і перспективи розвитку управління проектами в Україні як необхідні умови економічного зростання

Навчальний процес ми виконуємо за загальним, більш ефективним варіантом підготовки менеджерів проектів. Відомо, що державна економіка розвивається системно тоді, коли забезпечується її максимальна збалансованість, коли проблеми в країні при їх плануванні вирішуються самостійно, за рахунок своїх внутрішніх потенційних ресурсів. У цих випадках дер­жава не має серйозних проблем і, як правило, не попадає у економічну зовнішню залежність. У такій ситуації при розробці перспективних планів і реалізації державних проектів стра­тегічного розвитку присутня висока імовірність, досяжність цілей і прозорість процесів на всіх рівнях державного планування і управління. У такому разі всі процеси і проблеми ре­а­лі­зації проектів і програм розвитку доступні й очевидні, тут присутня достовірна прог­но­зо­ва­ність у досягненні очікуваних результатів.

Тому при підготовці фахівців з ПМ в інтересах прискореного переходу економіки України до ринкових відносин, подальшого присвоєння державі ринкового статусу, вступу до інституції ВТО та інше, ми обрали загальний варіант. При загальному варіанті відсутні обмеження за спе­ціальностями базової освіти при прийомі слухачів до магістратури. У такому випадку на перший курс поступають особи, які закінчили будь-які вузи, технічні, загальноосвітні, відомчі, державні, комерційні чи приватні, вузи військові чи цивільні, з будь-яких спеціальностей чи спеціалізацій. Цим і обумовлена комплексність навчальних планів. Навчальні плани повинні враховувати розмаїтість специфіки базової освіти зарахованого до магістратури контингенту слухачів. Саме через це протягом усього періоду навчання тематика індивідуальних, конт­ро­льних, курсових робіт надто різнопланова, також як і тематика випускних дипломних робіт чи проектів на завершальній фазі має також широку різноплановість, тому що повинна відповідати особистим інтересам кожного слухача. Це перша, внутрішня сторона комплексності нав­чальних планів підготовки менеджерів проектів. Друга зовнішня сторона комплексності, складності структури змісту і призначення ПМ як дисципліни визначалася вище [12–16].

Таким чином, для вступу на перший курс магістратури кандидати з будь-якою базовою освітою проходять співбесіду, метою якої є підтвердження рівня підготовки базової освіти. За­лишкові знання, уміння та навички повинні відповідати вимогам, що забезпечать їм успішне навчання за обраною спеціальністю. Завдання ВЗО при підготовці магістрів зі спеціальності ПМ полягає в тому, щоб вони після магістратури змогли самостійно і успішно працювати в проектах і програмах на відповідних посадах, кожний у „своїй” професійній, самостійно обраній галузі знань. Зрозуміло, що „забезпечення загальної спрямованості підготовки фахівців з ПМ вимагає, щоб структура і зміст навчального плану задовольняли потреби слухачів, з одного бо­ку, а з іншого – кафедра повинна мати викладацьку команду, склад якої був би в змозі ви­­­со­­ко­кваліфіковано і професійно забезпечити підготовку професіональних конку­рен­тоспроможних фахівців з ПМ відповідно до вимог міжнародного ринку.

Це вимагає, щоб на кафедрі УП працювали досвідчені викладачі – доктори наук, професори і кандидати наук, доценти, які мають успішний практичний досвід у реальних проектах і власному бізнесі, а також менеджери-практики – міжнародні сертифіковані фахівці. За вимогами УАУП, це є необхідною умовою при проведенні конкурсних відборів кандидатів на посади при укомплектуванні штатного розпису кафедри. Бажано, щоб вони мали наукові ступені – докторів і кандидатів з технічних, економічних, психологічних, юридичних та інших наук. Фа­хі­в­ців з технічних і технологічних знань, з інформаційних систем, математиків-уп­рав­лінців, сис­темщиків, керівників-фірм, економістів, психологів, юристів й ін. Тільки при такому ши­рокому відборі професорсько-викладацького складу можна задовольнити на високому професійному рівні потреби слухачів з різною базовою освітою. Різноплановість потреб слухачів існує при усіх формах підготовки. Вона присутня при сприйнятті будь-якого за фор­мою і змістом інформаційного матеріалу, тому що потреби випливають із інтересів слухачів. А це, в свою чергу, потребує від кожного викладача глибокої, ши­ро-ко­фор­матної і ви­со­ко­про­фе­­сійної кваліфікації, наявності глибоких специфічних знань.

Що є необхідним в умовах підготовки менеджерів проектів за вимогами УАУП при відкритті спеціальності УП? Необхідним, як указувалось вище, є те, що викладачі кафедри УП, при її формуванні, повинні мати:

– наукові звання і ступені;

– практичний досвід викладацької роботи у ВЗО;

– практичний досвід розробки, реалізації і управління реальними проектами і програмами;

– бути визнаним, професіонально компетентним й міжнародно сертифікованим керівником і фахівцем з управління проектами.

Міжнародна сертифікація підвищує професійний статус викладача, створює передумови для високого рівня забезпечення вимог IPMA щодо якості проведення навчального процесу. Вона надає можливість ефективно управляти процесами організації і проведення тендерів при закупівлях у міжнародних проектах і програмах [3, 19], передбачати і управляти ризиками і ризиковими подіями, управляти – інтеграцією, змістом, часом, вартістю, якістю, ма­те­рі­альними ресурсами, комунікаціями у проектах, керувати проектною командою [2, 4–8] тощо.

Методичне забезпечення спеціальності УП. За вісім років з моменту відкриття спе­ці­аль­ності проектною командою УАУП, а також особисто окремими вченими науковцями були підготовлені і надруковані монографії, навчальні посібники, підручники, національний стандарт з питань визначення компетентності й сертифікації українських професіональних керівників і фахівців з управління проектами, словник-довідник тощо. Наведемо деякі із них:

– інвестиційні інструменти проектного менеджменту [2];

– управління закупівлями в проектах (у двох томах) [3];

– керівництво з проблем проектного менеджменту [4];

– динамічне лідерство в управлінні проектами [5];

– словник-довідник з питань управління проектами (слова, терміни, проблемні ситуації) [6];

– керівництво з питань визначення компетентності й сертифікації українських про­фе­сі­о­наль­них керівників і фахівців з управління проектами” – національний стандарт (NSB (UA)) [7];

– система технологій (за видами діяльності) [8];

– захист інформації. Криптографічні засоби [18];

– основи закупівель товарів, робіт і послуг у проектах: [19];

– УАУП поширила в електронному вигляді (на CD) інформацію з управління проектами. CD містить практично всю видану в Україні навчально-методичну літературу. Наявність електронного варіанта дозволяє проводити навчальний процес у дистанційному режимі.