Сторінка
1

Модель кількісної оцінки внутрішньої енергії економічної системи у розрізі трудових відносин

Для обґрунтування ефективності злиття компаній, об’єднання підприємств, тобто створення нових систем, доцільна попередня оцінка якості функціонування, життєздатності майбутньої об’єднаної структури. Аналогічна проблема виникає при оцінці стійкості вже існуючої економічної системи, сили зв’язків її елементів.

Однією з внутрішніх фундаментальних властивостей системи є її цілісність. Така властивість відображає появу в системі нових характерних рис, що непритаманні її елементам.

Наявність зв’язку внутрішніх елементів забезпечує при звісних умовах життєздатність всієї системи в оточуючому середовищі. Відомо, що з плином часу системи підпадають розпаду, втраті цілісності. Руйнівною силою виступає не сам по собі фактор часу, а дія зовнішніх та внутрішніх сил на систему протягом певного терміну.

Надаючи характеристику діяльності організаційних структур важливо визначити ті умови, за яких наступає руйнування цілісних систем. В роботі [1] виокремлено дві основні умови руйнування цілісних систем:

1) систему буде зруйновано, якщо внутрішні джерела не здатні підтримувати розвиток системи, тобто сумарна енергія руху системи буде перевищувати енергію її внутрішніх зв’язків;

2) система перестане існувати, якщо сила тиску середовища перевищує можливості до опору самої системи, тобто енергія внутрішніх зв’язків менша за сумарну енергію зовнішніх дій.

Ці умови можна формалізувати у вигляді наступних нерівностей:

, (1)

, (2)

де: - енергія i–го руху (розвитку) системи,

- енергія внутрішніх зв’язків системи;

- енергія j–ої зовнішньої дії на систему.

Умови (1)-(2) можуть також характеризувати ступінь можливості утворення нової системи за рахунок злиття або поглинання.

Процесам злиття або поглинання підприємств, принципам та методам оцінки бізнесу під час продажу, купівлі, пошуку нових можливостей росту присвячені роботи [2,3]. В них обговорюються мотиви об’єднання, ефективність та синергетичні ефекти.

Для практичного використання умов (1)-(2) необхідно вміти давати кількісну оцінку енергії внутрішніх зв’язків системи. Ініціатори утворення системи вкладають в її створення грошові кошти. Тому грошова одиниця як універсальна економічна одиниця виміру може бути використана для виміру абсолютної величини енергії внутрішніх зв’язків, наприклад, як загальна сума інвестицій, що вкладено у створення системи або кошти, що потрібно вкласти для зруйнування існуючої системи.

Абсолютна величина енергії характеризує міцність зв’язку, стійкість системи, але не дозволяє порівнювати енергію зв’язків різних систем. Тому зробимо перехід до безрозмірної нормованої енергії зв’язку.

Для наочного представлення кількісної оцінки зв’язку скористаємось схемою взаємодії інтересів підприємства (П) та робітника (Р) у вигляді дводольного графа - зірки:

Рисунок 1. Схема взаємодії інтересів підприємства (П) та робітника (Р).

Центральна вершина на Рисунку 1 позначає підприємство П в особі його адміністрації; кожна нецентральна вершина відповідає конкретному i-му працівнику Рi будь-якого підрозділу підприємства; ребро (Рi,П) вказує на існування вертикального взаємозв’язку. Для спрощення моделі нехтуємо горизонтальними зв’язками між працівниками, оскільки вони слабко впливають на розпад системи. Далі, враховуючи симетричність графу вертикальних відносин, будемо без втрати загальності розглядати довільне ребро (Рi,П) та назвемо його РП-системою. Вертикальні взаємозв’язки в сфері трудових відносин представлено в наступній таблиці:

Таблиця 1.

Вертикальні взаємозв’язки в сфері трудових відносин

Тоді нормована енергія внутрішніх зв’язків всієї системи може бути обчислена за формулою:

, (3)

де: Эi – енергія, що характеризує рівень взаємної залежності підприємства П та i-го працівника Рi, N – кількість працівників підприємства.

Енергія внутрішніх зв’язків РП-системи визначається двома показниками (вхідними змінними):

Wi – показник прихильності i-го працівника підприємству П;

Si – показник зацікавленості підприємства в i-тому працівнику.

Для її обчислення введемо наступний вираз:

Эi = Wi + Si - 1. (4)

Рівень взаємної залежності можна визначити за допомогою схематичного зображення перетину інтересів підприємства і працівника, як показано на Рисунку 2 штриховкою. В кількісному виразі рівень взаємодії визначається за шкалою (0;1) у взаємно протилежних напрямках для працівника та підприємства.

Рисунок 2. Визначення величини Эi – енергії, що характеризує рівень взаємної залежності підприємства П та i-го працівника Рi.

Приклад. Нехай для підприємства ступінь зацікавленості в працівнику складає 0,75, а ступінь прихильності працівника – 0,55. Тоді перетин областей прихильностей складає величину Эi = Wi + Si – 1 = 0,55 + 0,75 - 1 = 0,3.

Розглянемо більш докладніше показник прихильності Wi робітника підприємству.

В цьому показнику можна виокремити дві основні складові:

Wi = fi * mi, (5)

де:

fi - коефіцієнт матеріальної задоволеності,

mi - коефіцієнт моральної задоволеності.

Коефіцієнт матеріальної задоволеності fi визначається через співвідношення між бажаною зарплатнею gi, одержуваною зарплатнею ni та ринковою pi зарплатнею:

. (6)

Під зарплатнею в формулі (6) розуміємо загальні доходи працівника, що включають окрім зарплатні також різні матеріальні винагороди та компенсації.

Ідеальною точкою вважаємо рівність: pi = ni = gi, що відповідає повній матеріальній задоволеності працівника, в цьому випадку fi = 1. Ринкова зарплатня обмежена знизу нормативною економічною константою – мінімальною зарплатнею (375 грн., с 1.01.2007 – 400 грн. [4]). Показники ni та gi визначаються додатними числами, тому коефіцієнт fi не може приймати значення, що дорівнює нулю, але можливі критичні ситуації, коли його значення прямує до нуля. Схема порівняння показників представлена на Рисунку 3.