Сторінка
4

Cтановлення і перспективи розвитку управління проектами в Україні як необхідні умови економічного зростання

– трансфер знань і результатів міжнародних досліджень інтеграційних процесів у проектне середовище України вченими, аспірантами, слухачами завдяки їх участі у роботі щорічних міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів.

Першою ознакою навчального плану, що задовольняє вимоги комплексності, є його форма і зміст. За своєю структурою навчальний план, відповідно до вимог стандартів NCB i ICB, повинен мати такі складові:

– економічний розділ плану – розкриває механізми ринкової мікро- і макроекономіки, бізнес планування, економічну експертизу, специфіку їх використання в проектах і програмах на усіх ієрархічних рівнях по вертикалі і горизонталі з переважаючою практичною компонентою, виконання якої основано на використанні проблемного підходу і креативного методу. Заняття проводяться як в аудиторному, так і в дистанційному режимі. Знання набуваються також через виконання індивідуальних, контрольних завдань, курсових і дипломних робіт чи проектів, що виконуються за реальною для слухачів тематикою і які, як правило, дають практично корисні результати при їх впровадженні чи експлуатації [ 17 ];

– методологія та інструменти власне ПМ у загальному аспекті включають комплексну експертизу проекту, ризики і закупівлі в проектах, стратегічне і антикризове управління, управління портфелями проектів і програм та інше. Вони, як і більшість інших модулів, викладаються у проблемному режимі, з домінантою практичної компоненти, яка базується на креативному методі викладання і виконується як в аудиторному, так і в дистанційному режимі. Набуття знань, умінь і навичок реалізується також через виконання індивідуальних, контрольних завдань, курсових і дипломних робіт, проектів. Виконується вихідна постановча і пояснювальна інформація, що подається слухачам при застосуванні технічних засобів – електронних носіїв, відеофільмів та інших технічних засобів [12–16];

– на денній формі навчання до 30 % від загального обсягу аудиторних годин навчального плану складає вивчення іноземних мов – англійської, німецької та французької. Заняття проводяться в найсучасніших мовних класах, оснащених высокотехнічними засобами, забезпечених навчальними посібниками, монографіями, методичними розробками, спеціальною технічною літературою, стандартами, електронними носіями, ві­део­магнітофонними фільмами, прямими передачами, трансльованими через супутникову TV-систему й інші високотехнологічні засоби [6];

– практична техніко-технологічна підготовка менеджерів охоплює основні галузі народного господарства. До них належать: соціально-економічна сфера, система оподаткування, харчова і переробна галузь, сільське господарство й АПК, металургія, енергетика, авіація, космос, транспорт, сучасні засоби зв’язку, виробництво паперу, легка промисловість та інше. Широка багатогалузева гама системи вітчизняних технологій пояснюється врахуванням індивідуальних інтересів різнопланової аудиторії слухачів, тому що кожен слухач продовжує навчання у магістратурі, орієнтуючись на „свою” галузь знань, техніки, технологій, тобто тієї галузі, яка в майбутньому забезпечить його особисті інтереси і задовольнить власні творчі потреби на посаді керівника проектів і програм [8];

– правова підготовка керівників проектів і програм при управлінні проектами (УП) протягом усього їх життєвого шляху (ЖШ) необхідна для обліку особливостей, специфіки і взаємовідносин між учасниками проекту, зацікавленими особами і зовнішнім оточенням у регіональних, державних і міжнародних проектах і програмах, коректного і юридично правильного проходження документів, фінансових проводок – притоків і відтоків, вирішення багатьох інших питань між інвестором (замовником) і проектною командою (виконавчою організацією) [9–11, 16];

– окремі модулі навчального плану розкривають теорію і практику застосування інформаційних технологій і програмних продуктів при розробці і реалізації УП. Освоєння цих модулів надає слухачам можливість здобути знання, уміння й навички, необхідні для їх використання при вивченні інших модулів, при моделюванні процесів і при УП. Ці якості необхідні й ефективно проявляються при виконанні індивідуальних завдань, курсових і дипломних робіт, проектів. Враховуючи те, що при УП всі процеси взаємопов’язані і є, одночасно, невід’ємними частинами загального цілого – виконання повного обсягу робіт у проекті – є досягнення кінцевої мети проекту, отримання готового продукту чи надання послуги. Їх обсяг, характер і специфіка залежать від природи проекту, а проект має виробниче або соціальне спрямування [9, 10, 12, 16].

Аналіз умов прийому слухачів до магістратури. Існує два варіанти – простий і загальний. Простий варіант прийому слухачів до магістратури полягає у звуженні умов прийому при під­готовці менеджерів проекту. У цьому випадку ВЗО здійснює прийом до магістратури не біль­ше ніж з двох-трьох базових спеціальностей. Звичайно, цей підхід значно спрощує як ор­­ганізацію і проведення самого навчального процесу, так і умови його забезпечення вик­ла­да­чами кафедри УП. У практиці такі приклади мають місце, коли колектив кафедри УП пра­­­цю­є тільки в двох-трьох галузях знань, наприклад, харчові технології і переробка сіль­сь­ко­господарської продукції (АПК) або економіка і фінанси. У даному випадку тематика індивідуальних, контрольних, курсових і дипломних робіт, проектів належить до проблем розвитку, реструктуризації підприємств чи створення нових асортиментів продуктів тільки цих двох галузей [13–15].

З погляду інтересів держави і з огляду на гострий дефіцит в Україні фахівців з ПМ, простий варіант їх підготовки має ряд суттєвих недоліків і, насамперед, тимчасовий. Він для виконання програми з накопичення критичної маси менеджерів проектів достатньо вивчений. У зв’язку з цим простий варіант не задовольняє динаміку забезпечення – гостру ринкову потребу багатогалузевого державного господарства у фахівцях з ПМ.

Проте відповідно до розрахунків УАУП потреба України складає близько 30 тисяч керівників проектів і програм. Саме ця кількість фахівців необхідна для виходу економіки держави з кризового стану. З огляду на обов’язковість охоплення усіх галузей розвитку економіки, проблематичність вирішення цієї проблеми зростає. При цьому варіанті на процес підготовки 30000 фахівців будуть витрачені десятиліття, навіть у випадку залучення великої кількості ВЗО. Навряд чи цей підхід, на разі, сприйнятливий для України.