Сторінка
2

Інформаційні технології в антикризовому управлінні підприємствами

При цьому при плануванні мінімізується в основному r, а при оперативному управлінні – t.

Взагалі, система антикризового управління повинна забезпечити ефективне вирішен­ня наступних задач:

1. Ранішня діагностика кризових явищ у діяльності підприємства.

2. Термінове реагування на кризові явища.

3. Адекватність реагування підприємства на ступінь реальної загрози його ефективної діяльності та фінансовій рівновазі.

4. Повна реалізація внутрішніх можливостей виходу підприємства з кризового становища.

Такі задачі є досить складними і їх своєчасне вирішення в сучасних умовах стає не­об­­хідною складовою успішної діяльності підприємства. Для їх ефективного розв’язання було розроблено новий підхід до створення інформаційної системи на основі багато­компонентної схеми організації діяльності підприємства [3]. До складу інформаційної системи антикризового управління підприємством (ІСАУП) увійшли:

– інформаційна система фінансового управління та обліку (ФІС);

– інформаційна система виробничого управління (ВІС);

– інформаційна система маркетингу (МІС);

– інформаційна система управління персоналом (ПІС);

– інформаційна система загального керування підприємством (ЗІС).

При цьому кожна з означених інформаційних систем є, з одного боку, самостійною і включає в себе всі етапи антикризового управління – активне, реактивне та інтерактивне, а з іншого – добре інтегрується в єдину ІСАУП (рис. 2).

Рис. 2. Схема організації ІСАУП

Кожна з складових ІСАУП може впроваджуватись і функціонувати незалежно (крім ЗІС) від інших, а також у довільних їх комбінаціях.

Використання гнучкої системи настроювання створило можливості адаптації програм­ного апарату практично до будь-яких умов і вимог здійснення виробничого циклу та прий­няття управлінських рішень. Крім того, при використанні багатокомпонентної схеми організації інформаційної системи підприємства значно підвищується надійність і трива­лість життєздатності останньої, а також забезпечується найбільш повне виконання необхідних функцій.

Таким чином, сучасна інформаційна система вимагає будову у вигляді програмних модулів, які органічно пов’язані між собою, і в той же час здатні працювати в автоном­ному режимі. Така багатокомпонентна система забезпечує дотримання основного прин­ципу побудови автоматизованих інформаційних систем – відсутності дублювання вводу вихідних даних. У той же час, інформація, що була отримана в результаті вводу чи оброб­ки одним із модулів інформаційної системи, може бути використана будь-яким ін­шим її компонентом.

Отже, модульність побудови сучасних інформаційних систем дає можливість гнучко варіювати конфігурацією цих систем (наприклад, можна включити компонент для створення сховища даних інтерактивного антикризового управління, розділивши системи активного та реактивного антикризового управління), а також проводити їх поетапне впровадження в експлуатацію. Це, в свою чергу, знижує ризик входження підприємства в кризовий стан.

Таким чином, взаємодія між інформаційними технологіями та антикризовим управ­лінням є питанням складним і неоднозначним. Це зумовлено тим, що інформаційні техно­логії, з одного боку, запобігають ризику на підприємстві, а з іншого – самі виступають у ролі одного з найбільших ризиків підприємства. Тому питання забезпечення оптимальної взаємодії між інформаційними технологіями та антикризовим управлінням потребує подальшого дослідження і розв’язання.

Література:

1. Градов А.П. , Кузин Б.И. и др. Стратегия и тактика антикризисного управления фир­мой . – СПб.: Специальная литература, 1996. – 510 с.

2. Harrald J.R. A Strategic Framework for Corporate Crisis Management: Proceeeding of the fifth TIEMS conference held in Washington D.C. – 19–22 May. – 1998. – P. 389–397.

3. Степаненко О.П. Сучасні комп’ютерні засоби і технології для інфомаційної фінан­сової системи // Нові комп’ютерні засоби, обчислювальні машини та мережі: Зб. наук. пр. /НАН України. Ін-т кібернетики ім. В.М. Глушкова. – Київ, 2001. – С. 25–31.