Сторінка
1

Методологічні засади вдосконалення економічного механізму зростання податкових надходжень

Збільшення обсягів податкових надходжень у державний бюджет – основна передумова соціально-економічного зростання держави. Це дуже складна, багатогранна проблема, вирішення якої пов’язане з реформуванням державної промислової, фінансово-кредитної, бюджетної, податкової політики, із гармонізацією процесів ринкового і державного регулювання на макро- та мікроекономічному рівнях, з успішною адаптацією господарства до ринкових відносин. Вона вимагає широкого підходу до комплексного дослідження економіки суб’єктів господарювання із акцентуванням уваги на активізації їх податкової діяльності. Саме тому основний акцент при цьому було зроблено на проблемі збільшення податкових надходжень від суб’єктів оподаткування як складовій основної проблеми розширеного відтворення виробництва – підвищення прибутковості та конкурентоспроможності його базової ланки – підприємства (фірми).

Для комплексного її вирішення авторами було визначено кілька концептуальних методологічних моментів дослідження. По-перше, економічний механізм збільшення обсягів податкових надходжень від суб’єктів господарювання (далі – СГ) розглядається як похідна категорія від економічного механізму підприємства в цілому при умові його вдосконалення. По-друге, ключовим моментом у забезпеченні останнього є покращання стану внут­рішнього середовища СГ і його зв’язків та стосунків із зовнішнім. До того ж останнє розглядається на двох концептуально вагомих рівнях: національному і глобальному. По-третє, при обґрунтуванні стратегії задіяння економічного механізму збільшення податкових надходжень від суб’єктів господарювання важливою є її суб’єктно-індивідуалізована визначеність. Це зумовлено індивідуальною своєрідністю кожного СГ в її якісних і кількісних вимірах. По-четверте, збільшення податкових надходжень від суб’єктів господарювання без зростання їх податкового навантаження вимагає розширення бази їх оподаткування. По-п’яте, таке розширення можливе при задіянні ефективної політики розвитку підприємства у всіх її основних напрямах.

Важливим для змістовної цілеспрямованості дослідження та його структуризації є висвітлення сутності самого поняття „економічний механізм збільшення податкових надходжень від СГ”. Це поняття є похідним від наукової категорії загальної економічної теорії – „економічний механізм”. Воно характеризує економічні аспекти функціонування і розвитку будь-якого процесу чи явища як складових економічної системи країни. Під економічним механізмом у найбільш загальному його тлумаченні розуміється система засобів, прийомів, дій щодо забезпечення функціонування тих чи інших економічних об’єктів і розвитку відповідних економічних відносин. У контексті даної проблеми говориться в першу чергу про економічний механізм функціонування СГ. Такий механізм являє собою систему певних методів, засобів і прийомів, спрямованих на забезпечення прибутковості та конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. Слід зазначити, що саме від ефективного функціонування на інноваційних засадах будь-якого СГ залежить підвищення про­дуктивності праці, зростання обсягів виробництва, а значить, і розширення бази його оподаткування. Вважаємо, що саме це дозволяє збільшити податкоспроможність будь-якого підприємства без зростання податкового навантаження на нього.

У спеціальній літературі визначенню сутності поняття „економічний механізм підприємства” ще не приділяється достатньої уваги. У той же час ґрунтовне його розкриття, чітка ідентифікація та розуміння змісту дуже важливі для забезпечення економічної безпеки підприємства, розробки стратегії його розвитку та обґрунтування політики її реалізації, ствердження позицій на внут­рішньому та успішне просування на зовнішні ринки, активне виконання його бюдже­то­забез­пе­­чу­ючої функції. Звичайно, залежно від типу суб’єктів господарювання, їх галу­зе­вої спря­мо­­­ва­­ності та „відомчої” приналежності змінюється і сутність економічного механізму їх фун­к­ці­о­­ну­вання та вдосконалення. У той же час, при всій багатобарвності підприємств (фірм), їх функціонального та масштабно-інноваційного різноманіття, диференціації орієнтирів їх розміщення, ресурсо-, енерго-, працемісткості та рентабельності основні засади вдосконалення механізмів їх функціонування в умовах побудови ліберальної економіки є спільними. До них можна віднести:

1) підвищення адаптаційного потенціалу СГ;

2) задіяння збалансованої багатоаспектної політики підприємства з пріоритетами ін­но­ваційно-маркетингового характеру;

3) реалізацію їх економічної діагностики;

4) нарощування матеріально-технічного і фінансового капіталу СГ та підвищення ін­те­ле­к­­ту­­­­аль­но­го рівня його людського капіталу;

5) укріплення позицій підприємств на внутрішньому та зовнішніх ринках з урахуванням загострення конкурентних відносин.

Все це повинно сприяти підвищенню його інвестиційної привабливості, економічної активності в конкурентному середовищі, адаптації до ринкових умов господарювання та успішному ви­ко­нан­ню його функцій. Враховуючи важливість останнього положення, вважаємо за необхідне детальніше зупинитися на визначенні цього наукового поняття та його змістовній структуризації. Адже вся практика становлення і розвитку суспільного виробництва свідчить, що його ефективність безпосередньо залежить від таких чотирьох моментів, які пов’язані з суб’єктами господарювання:

1) успішна адаптації СГ до еволюціонуючого зовнішнього середовища;