Сторінка
2

Особливості функціонування страхових компаній на фінансовому ринку України

З іншого боку, незважаючи на конкуренцію між страховими компаніями та іншими кредитно-фінансовими установами, часто вони виступають як єдина сила в системі фінансово-промислових груп капіталу, оскільки поєднання інтересів цих установ розвивається не тільки через особисті контакти, а й через спільне фінансування промислових компаній. Для цього страхові компанії використовують різні форми і методи купівлі акцій і облігацій на ринку цінних паперів. Зокрема, у другій половині ХХ ст. виникла тенденція придбання цінних паперів страховими компаніями безпосередньо в торговельно-промислових корпорацій. Оскільки страхові компанії продовжують користуватися при купівлі нових емісій цінних паперів послугами інвестиційних банків, між банками і страховими компаніями формується взаємозалежність. Страхові монополії прагнуть купити прибуткові цінні папери корпорацій, а інвестиційні банки – одержати комісійні від їх розміщення. Це приводить до ще більшого поєднання інтересів за допомогою встановлення особистих контактів і спільної участі.

Завдяки цьому в економічно розвинених країнах страхові компанії перетворилися в найважливіший канал фінансування економіки (у США вони зосередили 70% облігацій нефінансових корпорацій, у Канаді – більше 40%), і ця тенденція характерна для більшості країн.

Особливість інвестиційної політики страхових компаній полягає в тому, що акумульовані капітали належать індивідуальним страхувальникам і лише тимчасово знаходяться в розпорядженні страхової компанії. Відповідно, інвестиційний портфель таких компаній має насамперед відповідати вимогам надійності, а вже потім – прибутковості.

Цим зумовлена певна консервативність інвестиційної політики страхових компаній – в економічно розвитих країнах саме вони є основним покупцем державних цінних паперів, що забезпечує для держави стабільне розміщення державних позик, а для страхових компаній – інвестиції в надійні цінні папери.

В Україні особливість інвестиційної діяльності полягає в тому, що вона відбувається на фоні зростання дефіциту фінансових ресурсів [4, С.71]. Проте ринок страхових послуг досить розвинутий, існує сформована системи страхових інститутів.

Право страхових компаній інвестувати страхові резерви та інші кошти закріплено в Законі України «Про страхування» та Законі України «Про інвестиційну діяльність» від 18. 09. 1991 р. Згідно зі ст. 31 Закону України «Про страхування» розміщення страхових резервів повинно проводитись страховиками на умовах диверсифікації, поверненості, прибутковості та ліквідності [5]. Крім того, Законом України «Про страхування» та Положенням про порядок формування, розміщення та обліку страхових резервів забороняється використання коштів страхових резервів для укладання договорів позики (кредитних договорів) з фізичними та юридичними особами.

Згідно п. 8.2 розпорядження Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг «Про затвердження Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя» №2875 від 26.11.2004 р., величина окремих категорій активів, у тому числі в іноземній валюті, приймається для представлення технічних резервів у таких обсягах (таблиця 1).

Таблиця 1.

Обмеження на величину інших активів страхування, ніж страхування життя

Згідно п. 3.1.4. розпорядження Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг «Про затвердження Правил розміщення страхових резервів із страхування життя» №2875 від 26.11.2004 року величина окремих категорій активів, у тому числі в іноземній валюті, приймається для представлення страхових резервів страхування життя в таких обсягах (таблиця 2).

Таблиця 2.

Обмеження на величину активів страхування життя