Сторінка
7

Інвестування як процес створення капіталу

Поряд з дедалі зростаючими темпами спрацювання основних засобів на фоні значного зростання обсягів інвестицій в основний капітал, негативним фактом є зниження їх якості, що характеризується відношенням вартості нововведених основних засобів до вартості інвестицій в основний капітал. За 2001-2006 рр. значення відповідного коефіцієнта знизилося з 1 до 0,81 в економіці та з 0,92 до 0,84 – в промисловості (Додаток 3). Однак це зниження не відповідає змінам у відтворювальній структурі інвестицій в основний капітал. Так, у промисловості питома вага інвестицій, направлених на нове будівництво зросла з 21,8% у 2001 до 25,8% - у 2004 і 25,5% - у 2005 р. У той самий період питома вага інвестицій у технічне переоснащення і реконструкцію залишається приблизно на одному рівні, а частка інвестицій, направлених на підтримання діючих потужностей, навіть знизилася (Додаток 4).

Відзначені особливості процесу інвестування в основний капітал економіки України зумовлюють необхідність його поглибленого аналізу. Оскільки у структурі інвестицій в основний капітал найбільш вагому частину складають власні кошти підприємств і організацій (хоча цей показник знизився з 68,6% у 2000 до 57,4% - у 2005 р., головним чином, за рахунок зростання банківських кредитів та позик), то, важливо з’ясувати зв’язки між інвестиціями в основний капітал і джерелами їх фінансування з власних коштів підприємств і організацій, а також вплив показників фінансово-господарської діяльності підприємств, ринкових перетворень в економіці країни (зокрема, процесів приватизації та акціонування) і діяльності фондового ринку.

На додатку 3 показано зв’язок інвестицій в основний капітал за рахунок власних кошті підприємств і організацій з чистим доходом (виручкою від реалізації товарів і послуг) та операційними затратами на звичайну діяльність.

4.3Особливості державного регулювання інвестиційної політики в Україні

Основна увага в державному регулюванні повинна бути приділена виробленню заходів щодо розширення інвестиційного простору і стимулювання прискорених виробничих процесів за рахунок функціонування наукомістких робочих місць. Це безпосередньо вплине на збільшення зайнятості населення, завдяки чому буде створено нові можливості для зростання сукупних заощаджень, які за раціональної кредитно-грошової політики направлятимуться на інвестиції нових проектів. результатом впровадження цих заходів стане зростання потоків надходжень до національного бюджету за рахунок більшої кількості рентабельно працюючих підприємств і підвищення загального добробуту населення.

Найістотнішим джерелом інвестицій для переозброєння підприємств новітньою технікою є використання їх прибутку. Для збільшення таких інвестицій потрібно диференційований підхід до оподаткування прибутку. Так, прибуток направлений на придбання нової техніки і створення наукомістких робочих місць, має оподатковуватися за нижчою податковою ставкою. Шкала диференційованого податку повинна враховувати рівні прогресивності, якості, конкурентоспроможності продукції, та ступінь її технологічності, автоматизації, продуктивності. впровадження диференційованої шкали оподаткування в майбутньому стане найвагомішою підоймою забезпечення інвестування наукомістких робочих. Такі податкові пільги відіграють стимулюючу роль у розширенні виробництва якісної і конкурентноспроможної продукції.

Кредитна політика має бути спрямована також на збільшення інвестиційних вкладень в інноваційний розвиток економіки. Основну роль в інвестиційному стимулюванні відіграє норма процентів на позичковий капітал. У міру зростання процентної ставки на капітал обсяг інвестицій (I) зменшується, оскільки високий банківський процент (r) може перевищувати прибуток від упроваджених нових засобів виробництва. У такому разі підприємці не користуються банківськими кредитами, інвестиційний простір залишається без змін. І навпаки, Раціональна податково-кредитна політика може через певний період часу привести до інвестиційного злету. Наслідком цього неодмінно буде збільшуватись пропозиції товарів – від кривої AB до кривої CD – при незмінному грошовому попиті, зображено кривою EL (рис.5).

Рис. 5. Вплив інвестиційного пожвавлення на збільшення пропозиції товарів.

Таким чином, збільшення інвестицій для формування комплексів сучасного обладнання і використання його на вітчизняних підприємствах дасть змогу зафіксувати нову рівновагу між пропозицією товарної маси і грошовим потоком у позначці N2 замість раніше існуючої рівноваги N1. Ринок товарів збільшиться від кривої AB до кривої CD, ринок грошей залишиться на тому самому рівні, що свідчить про антиінфляційну тенденцію. Природно, що відносний грошовий дефіцит з часом позначиться на підвищенні позичкової ставки. Але в цілому ситуація значно зменшить розрив між грошовим потоком і пропозицією товарів. Тобто збільшення маси вироблених товарів несе в собі здорову й реальну основу подолання інфляції. Крім того, зростає віддача від інвестованих нововведень, що приводить до встановлення нової відносної рівноваги на вищому рівні між пропозицією товарів і грошовим потоком макроекономічного ринку. Поступово зростає тенденція ефективного попиту, що веде до саморегулювання ринкових відносин.

Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні обумовлений законом України “Про інвестиційну діяльність”.

Державне регулювання інвестиційної діяльності визначають: показники економічного і соціального розвитку України; національні та регіональні програми розвитку національного виробництва; державні і місцеві бюджети, передбачені в них обсяги державного фінансування інвестиційної діяльності.

Керують державними інвестиціями загальнодержавні та місцеві органи державної влади. На макрорівні проблеми регулювання інвестиційної діяльності та розвитку будівельного комплексу вирішують Міністерство економіки України і Державний комітет у справах будівництва, архітектури та житлової політики, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. У складі Мінекономіки є відділ будівельного комплексу та промисловості будівельних матеріалів, у названому комітеті функціонує управління з реалізації інвестиційних програм і державного замовлення.