Сторінка
5

Інвестування як процес створення капіталу

Табл. 1

Алгоритм розв’язку

1. Обчислимо СДЦ потоків при ставці 5%

а) СДЦА =1000+ 1500/1.05 = 1000+1428.6 =2428.6 грн

б) СДЦБ = 200+ 1000/1.05 + 1600/ 1.052 = 200+ 952.4+1454.5 = 2606.9 грн

Доцільно вибрати платіжний потік „Б” тому, що його СДЦ більше.

2. Обчислимо СДЦ потоків при ставці 15%

а) СДЦА =1000+ 1500/1.15 = 1000+1304.3 =2304.3 грн

б) СДЦБ = 200+ 1000/1.15 + 1600/ 1.152 = 200+ 869.6+1212.1 = 2281.7 грн

Доцільно вибрати платіжний потік „А” тому, що його СДЦ більше.

Відповідь: При ставці 5% доцільно вибрати платіжний потік „Б”, при ставці 15% доцільно вибрати платіжний потік „А”.

Задача 8

Вихідні дані

Обчислити скільки коштує вічна облігація, яка дає на рік 100 грн. прибутку (при 5, 10, 20% ставці) ?

Алгоритм розв’язку

СДЦ вічної облігації обчислюється за формулою:

СДЦ = П/С, де – С – процентна ставка;

СДЦ = 100грн./С;

СДЦ5% = 100/0,05 = 2000 грн.;

СДЦ10% = 100/0,1 = 1000 грн.;

СДЦ20% = 100/0,2 = 500 грн.

Задача 9

Вихідні дані

Процентна ставка 10%. Яка вартість облігації, по якій виплачується 80 грн. щорічно на протязі 5 років, а на шостий – основна сума 1000 грн. Виконайте розрахунок для ставки 15%.

Алгоритм розв’язку

СДЦ = 80/1+0,1 + 80/(1+0,1)2 . + 80/(1+0,1)5 + 1000/(1+0,1)6 = (72,75 + 66,11 + 60,15 + 54,79 + 49,69) + 564,65 = 868,14 » 868 грн.

СДЦ = 80/1+0,15 + + 80/(1+0,15)5 + 1000/(1+0,15)6 = (69,56 + 60,60 + 52,63 + 45,71 + 38,09) + 432,90 = 700,00 » 700 грн.

4.Шляхи активізації інвестиційної діяльності в Україні.

4.1 Стан інвестиційної діяльності в Україні.

Досвід розвинутих країн засвідчує, що держава фінансує більшу частину фундаментальних (безприбуткових) наукових досліджень і науково-технічних розробок. Вона також вкладає значні кошти у фінансування венчурних (ризикових) підприємств. Особливе місце в системі державного інвестування посідають об’єкти виробничої інфраструктури (транспорт і транспортне господарство, лінії електропередач, засоби передавання та опрацювання інформації тощо). Крім цього значні державні вкладення роблять у соціальну сферу (будівництво об’єктів охорони здоров’я, освіти, культури та інше). Після визначення джерел фінансування вибирають інструменти залучення капіталу і визначають тип фінансування. На мал.1 (додаток 1) показана класифікаційна схема способів залучення капіталу до інвестиційного процесу.

У західних країнах, крім традиційних способів залучення капіталу (акціонування, боргове фінансування, кредитування, оренда тощо), з’явились нові, так як франчайзинг, лізинг, форфейтинг, венчурне фінансування, селенг та інше. Вибір найсприятливішого способу забезпечує інвестору економію інвестиційних ресурсів та запобігає втратам на усіх стадіях життєвого циклу інвестицій.

У перехідний період в основі інвестиційної політики держави повинне бути гнучке поєднання адміністративних та економічних методів регулювання.

Зниження податкового тиску на підприємства може створити умови для формування у них власних фінансових джерел інвестицій – амортизаційних фондів і реінвестованої частини прибутку. Крім того, використання доходів від продажу акцій підприємств дасть змогу припинити спад виробництва і перейти від стагнації до економічного зростання. Однак таких ресурсів недостатньо для того, щоб зробити глибоку структурну перебудову економіки і забезпечити стабільне економічне зростання. Тому Україні потрібно залучати іноземні інвестиції, зокрема таких інвесторів, як ООН, Європейський Союз,

група Всесвітнього банку, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЕБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ) та ін. Кожна з цих організацій ставить перед потенційними інвесторами певні вимоги до оформлення передінвестиційної документації з зазначенням пріоритетних напрямів.

Приоритетними напрямами інвестиційної активності Всесвітнього банку є проекти в галузі сільського господарства, енергетики, промисловості, охорони здоров’я, розвитку міського господарства, водопостачання, зв’язку.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку надає позики тільки на виробничі цілі після ретельного аналізу можливостей їх погашення боржником та, як звичайно, під державні гарантії.

На особливу увагу заслуговує Європейський банк реконструкції та розвитку, що є міжнародним інститутом з капіталом 10 млрд. у.о. Членами Банку є 40 країн. У його роботі беруть участь Європейський інвестиційний банк, представники яких входять до Ради Директорів.

Надаючи позики комерційним підприємствам, Банк не вимагає урядових гарантій, однак обов’язковим є повне повернення позичених коштів. Причому сума платежу містить у собі виплати не пов’язані з ризиком банку у разі надання позики.

В Україні ЄБРР фінансує проекти реконструкції аеропорту “Бориспіль”, створення єдиного плодоовочевого ринку в Києві, а також виділяє кошти на підтримку малих та середніх приватних підприємств.

Пожвавлення процесу залучення іноземних інвестицій доручено безпосередньо Кабінету Міністрів України, Національному агентству

реконструкції та економічної інтеграції.

Загалом чинники, що формують інвестиційний клімат країни, показано на мал. 2 (додаток 2)

Ефективність співробітництва з іноземними інвесторами значно залежить від вдалого вибору його форм. Проте для України важливішим є питання ефективності використання цих інвестицій. Адже, як засвідчив досвід останніх років, іноземні інвестиції скеровують, в першу чергу, на ліквідацію державної заборгованості минулих років, а не для безпосереднього інвестування в економіку країни.

Більшість вітчизняних підприємств функціонує завдяки довготерміновим кредитам Державного інвестиційного банку.

Як бачимо, залучення масштабних зовнішніх інвестиційних ресурсів та формування ефективної СПК в Україні передбачає необхідну істотну трансформацію економічних, політичних та соціальних чинників інвестиційного клімату нашої держави в напрямі їх лібералізації. У такому зв’язку викликають серйозні нарікання з боку як науковців, так і безпосередніх іноземних інвесторів, непослідовність і, відповідно, непередбачуваність правових начал іноземного інвестування. За роки незалежності в Україні 6 разів змінювалися умови інвестиційної діяльності для нерезидентів.