Сторінка
5
Комісійна форма оплати праці встановлює залежність заробітку працівника від одного з основних показників роботи підприємства, на величину якого справляють вплив результати трудової діяльності працівника.
За основу при застосуванні комісійної форми оплати праці можуть бути прийняті : обсяг виробленої продукції, обсяг продажу, прибуток. Величина комісійного заробітку працівника визначається за встановленими на підприємстві нормативом у відсотках до прийнятого за основу показника.
Отже, в умовах ринкової економіки можуть використовуватись різноманітні форми і системи заробітної плати чи їх поєднання. Причому, кожне підприємство самостійно вирішує питання про вибір відповідних форм заробітної плати.
2.1. Аналіз фінансово-економічного стану підприємства.
Приватне підприємство “Омфал” створене в 1998 році в процесі перетворення державного підприємства у колективне підприємство, а згодом у приватне підприємство. Воно створено для здійснення торгівельно-комерційної діяльності з метою одержання прибутку.
Економічні результати діяльності ПП “Омфал” відображаються у фінансовій і бухгалтерській звітності. Оскільки ПП “Омфал” є суб’єктом малого підприємства, то воно має скорочену за показниками фінансову звітність у складі Балансу підприємства (форма №1-М) і Звіту про фінансові результати (форми №2-М).
На основі фінансово-економічних даних даного підприємства проведемо його різнобічний економічний аналіз за чотири роки з 2002 по 2005 рр.
Спочатку проводимо аналіз динаміки складу і структури майна ПП “Омфал”, що дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту (+) або зменшення (–) майна підприємства (табл. 2.1.).
Як видимо з даних таблиці 2.1. вартість необоротних активів за 4 роки зросла на 148,09%. Загальна вартість активів ПП “Омфал” зросла на 61,8%, але змінилася структура майна: зменшилась частка основних засобів на 7,4%, збільшилася вартість оборотного капіталу на 83,9%. Це можна пояснити тим, що темпи росту оборотного капіталу (183,9%) перевищувати темпи росту необоротного капіталу (148,09%). Така динаміка показників призвела до підвищення мобільності майна. Адже оборотний капітал має вищу швидкість обороту, а значить забезпечує більший приріст прибутку.
Табл. 2.4.
Структура майна ПП “Омфал”
№ п/п |
Стаття |
Роки |
Темп зміни | ||||
2002 |
2003 |
2004 |
2005* |
відносний |
абсолютний | ||
1 |
Необоротні активи |
26,2 |
27,6 |
32,4 |
38,8 |
12,6 |
148,09 |
1.1. |
Основні засоби |
14,2 |
13,6 |
12,4 |
12,4 |
– 1,8 |
– 7,4 |
1.2. |
Незавершене будів-во |
12,0 |
14,0 |
19,6 |
26,4 |
16,4 |
220,0 |
2 |
Оборотні активи |
16,2 |
22,4 |
26,2 |
29,8 |
13,6 |
183,9 |
2.1. |
Дебіторська заборгован. |
7,1 |
12,1 |
7,5 |
3,4 |
– 3,7 |
– 52,1 |
2.2. |
Грошові кошти |
9,1 |
10,3 |
18,7 |
26,4 |
17,3 |
290,1 |
Всього майна |
42,4 |
50,0 |
58,6 |
68,8 |
26,2 |
161,8 |
* – дані за 2005 р. взяті на 01.10.2005 р.
Коефіцієнт мобільності активів розраховується за формулою:
Кма = , (2.1)
де ОК – оборотний капітал;
А – підсумок активу.
Табл. 2.2.
Значення коефіцієнта мобільності активів ПП “Омфал”
Показник |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
Коефіцієнт мобільності активів |
0,38 |
0,45 |
0,45 |
0,43 |
Отже, коефіцієнт мобільності активів відносно стабільний і підприємство має фінансові можливості для розширення своєї діяльності.
Якісний склад основних засобів можна охарактеризувати системою показників:
– коефіцієнтом зносу основних засобів
Кз (2.2)
де З – сума зносу;
Фперв – первісна вартість основних засобів по балансу
– коефіцієнт вибуття (Кв)
Кв = , (2.3)
Де Фвиб – вартість вибувних основних засобів;
Фпоч. – вартість ОЗ на початок періоду.
– коефіцієнт оновлення (Конов.)