Сторінка
1

Резервний капітал, його види і джерела фінансування

Резервний капітал - частина власного капіталу ком-панії, що створюється за рахунок щорічних відрахувань від прибутку. Резервний капітал є джерелом для соціального розвитку підприємства, від-шкодування втрат, а також для виплати ди-відендів і поповнення капіталу у випадках недостатності прибутку.

Резервний капітал– це сума резервів, створений підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів.

Резервний (страховий) капітал створюється господарськими товариствами в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу. Щорічний розмір відрахувань до резервного (страхового) капіталу також встановлюється засновницькими документами, але не може бути меншим за 5 відсотків суми чистого прибутку.

Резервний капітал господарського товариства створюється з метою покриття можливих в майбутньому не передбачуваних збитків, втрат. Резервний капітал може використовуватися для покриття балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів при недостатності нерозподіленого прибутку, на інші цілі передбачені законодавством.

Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку у Плані рахунків призначено рахунок 43 “Резервний капітал”.

По кредиту цього рахунку відображається створення резерву, по дебету – використання резервного капіталу. Сальдо по рахунку 43 відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами і напрямками використання.

2. Вартість власного, запозиченого

та загального капіталу підприємства

В умовах ринкової економіки для підприємств усіх форм власності й організаційно-правового статусу основними джерелами формування фінансового капіталу виступають як власні, так і позикові кошти.

Утворення власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.

До зовнішніх джерел формування власного капіталу належать, по перше, кошти, що формуються як за рахунок особистих внесків, так і за рахунок можливостей фінансового ринку; по-друге, кошти, що формуються у порядку розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави.

Рисунок 1 - Зовнішні джерела створення власного фінансового капіталу підприємства

До внутрішніх джерел формування власного капіталу належать фінансові ресурси, які формуються в процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства (рис.2).

Рисунок 2 Внутрішні джерела створення власного фінансового капіталу підприємства

Позиковий фінансовий капіталпідприємств може також утворюватись за рахунок двох основних груп джерел позикових коштів.

Зовнішні джерела позичкових коштів складаються з двох підгруп - зовнішні довгострокові й зовнішні короткострокові джерела позикового фінансового капіталу (рис. 3)

Рисунок 3 Зовнішні джерела створення позикового фінансового капіталу підприємства

Внутрішні джерела позикових коштів , до яких входять позикові фінансові ресурси, утворюються за рахунок відстрочених зовнішніх довгострокових і короткострокових зобов'язань (рис.4).

Рисунок 4 Зовнішні джерела створення позикового фінансового капіталу підприємства

1) Вартість складових власного капіталу [2, стор.170].

• Вартість власного капіталу, що функціонує була визначена за формулою:

(2.4)

Де: ВКфз - вартість власного капіталу, що функціонує у звітному періоді; ЧПс - сума чистого прибутку, виплачена власникам підприємства у процесі його розподілу за звітний період (дивіденди); ВК - середня сума власного капіталу підприємства у звітному періоді.

• Вартість нерозподіленого прибутку була оцінена з урахуванням певних прогнозних значень. Через те, що нерозподілений прибуток представляє собою ту капіталізовану його частину, яка буде використана у періоді, що передбачається, то ціною сформованого нерозділеного прибутку виступають виплати власникам, яким вона належить, що плануються на його суму.

З рахуванням такого підходу вартість нерозподіленого прибутку була дорівнена до вартості власного капіталу, що функціонує у плановому періоді;

(2.5)

Де: НП - вартість нерозподіленого прибутку; ПВт - темп росту виплат прибутку власникам на одиницю вкладеного капіталу, що планується, виражений десятинним дробом.

• Вартість акціонерного капіталу, що додатково залучається передбачала розрахунок цієї величини тільки за рахунок емісії простих акцій. Розрахунок цього показника вимагав врахування таких показників:
• кількості додаткової емісії простих акцій (Ка) ;