Сторінка
1

Види бригад за ознаками

Залежно від ознак бригади бувають різних видів .

Кожний з наведених видів бригад має свої особливості та мету створення. Діяльність бригад пов'язана зі специфікою виробничого та трудового процесів і обумовлена завданнями, що стоять перед тим чи іншим видом бригад.

Карта організації праці на робочому місці наповнювача балонів

Цех (дільниця) АГНКС Професія — наповнювач балонів Розряд — III

І Трудовий процес

Схема 4 Класифікація бригад за видами

Колективний характер праці в бригаді поєднується з розподілом праці між членами бригади відповідно до їхньої кваліфікації. Особливістю ж комплексних бригад є розподіл робіт згідно з професією, спеціальністю і кваліфікацією. Професії повинні відповідати тим, що наведені у класифікаторі професій (КП), який є основною складовою державної системи класифікації та кодування техніко-економічної і соціальної інформації. Класифікатор було розроблено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Україні "Про концепцію побудови національної статистики України та Державної програми переходу до міжнародної системи обліку та статистики" від 4 травня 1993 р. № 326.

При розробці класифікатора професій за основу було прийнято Міжнародну стандартну класифікацію професій 1988 p. (ISCO-88: International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva), яку Міжнародна конференція статистики праці Міжнародного бюро праці порадила для подання національних даних до системи, що полегшує міжнародний обмін професійною інформацією.

Класифікація ґрунтується на концепціях ISCO-88 про працю та кваліфікації, згідно з якими:

1. Праця — це є відповідні завдання та обов'язки, що виконані, виконуються або повинні виконуватися однією особою;

2. Кваліфікація — це є ступінь і рівень підготовки робітника, його здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи.

У дипломі спеціаліста (молодшого спеціаліста) або в інших документах про професійну підготовку кваліфікація визначається назвою професії (інженер-механік, економіст, токар, секретар-стенографіст-ка і т. ін.).

3. Професія — здатність виконувати роботу, що вимагає від особи відповідної кваліфікації. Кваліфікація визначається рівнем освіти та спеціалізацією, що відбивається у спеціальності та є вузьким напрямом діяльності всередині професії.

Ефективність роботи бригад залежить не тільки від підбору кадрів, рівня їх кваліфікації та спеціалізації робочих місць, а також і від умов праці.

На рівні робочого місця, робочої зони на дільниці, цеху, виробництва умови праці розглядаються як сукупність чинників та елементів матеріально-виробничого середовища, що впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі праці.

На рівні ж самого підприємства, галузі, матеріального виробництва в цілому треба підходити до умов праці як до категорії соціально-економічної. При цьому слід визначати поняття умов праці, тобто виходити від того, що воно може бути зведене до сукупності об'єктивних і суб'єктивних, соціально-економічних, технічних, організаційних, техногенних та природньо-економічних чинників, що діють у взаємозв'язку безпосередньо в процесі праці та виробництва і впливають на соціально-економічну ефективність останнього, а також — на здоров'я, професійний та духовний стан працівників.

Останніми роками все чіткіше простежується тенденція виділення умов праці до особливої галузі науки та практики. Праця (а відповідно — й її умови) здійснюється у межах різних систем: з одного боку, "людина — машина" (технологічний процес), "людина — середовище", "людина — машина (технологічний процес) — середовище", а з іншого — "людина — колектив — суспільство", "людина — сус-пільство-природа". Перші три системи щодо умов праці характерні для виробничого місця, дільниці, цеху, виробництва, а останні дві — для вищого рівня, тобто підприємства, галузі, регіону. Усі означені системи праці пов'язані з цілим комплексом наукових дисциплін і практичних напрямків (див. рис. на с. 105).

Умовні позначення систем

1 — людина — машина (технологічний процес)

2 — людина — середовище

3 — людина — машина (технологічний процес) — середовище

4 — людина — колектив — суспільство

5 — людина — суспільство — природа

Рис 1 Зв'язок умов праці з окремими напрямками науки, техніки та виробництва

Такий зв'язок (див. рис. 7) свідчить про те, що для вирішення проблем умов праці необхідний комплексний та системний підхід, результати якого слід обов'язково враховувати у практичній роботі підприємств.

Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні здійснюватися з урахуванням вимог щодо праці.

Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться до дії після будівництва або реконструкції, технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.

Жодне підприємство, цех, дільниця, виробництво не можуть бути прийняті та введені до експлуатації, якщо на них не створено безпечних і нешкідливих умов праці.

Введення до експлуатації нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.

В Україні розроблені державні міжгалузеві нормативні акти про охорону праці — це є правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці здійснюються органами державного нагляду за охороною праці за участю інших державних органів і професійних спілок у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на певних роботах власник або уповноважений ним орган зобов'язані вжити погоджених з органами державного нагляду за охороною праці заходів, що забезпечать безпеку працівників.

Для проведення заходів щодо поліпшення умов праці виділяються у встановленому порядку кошти і необхідні матеріали. Витрачати ці кошти і матеріали на інші цілі забороняється. Порядок використання цих коштів і матеріалів визначається в колективних договорах.

Трудові колективи контролюють використання коштів, призначених на охорону праці.

Слід зазначити, що на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, працівникам видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальні одяг і взуття та інші засоби індивідуального захисту.