Сторінка
7

Енергозбереження в житлово-комунальній сфері

Мені можуть заперечити, що погляди чиновників змінились через аварію в Алчевську. Але ж, будь-яка програма повинна передбачати системне врахування всіх факторів. А в даному випадку не було враховано навіть очевидне для всіх - катастрофічний стан всієї системи опалення не тільки в Алчевську, але й по всій країні.

Через місяць від тих же чиновників вже звучать трохи інші думки. А саме: в містах з чисельністю жителів до 350 тисяч буде встановлено індивідуальні обігрівачі, а в більших містах - залишиться централізоване опалення, або будуть створені побудинкові системи.

Таким чином, менш ніж за рік маємо три відмінних вектори вирішення проблеми енергозбереження в ЖКГ.

В цей же час (початок 2006 року) на рівні найвищих урядовців лунали заклики та обіцянки забезпечити кредитування населення під встановлення металево-пластикових віконних блоків для скорочення втрат тепла. Але подальшого продовження ця тема так і не отримала.

Не зовсім зрозумілими є критерії вибору та оцінки рішень.

Одним із звітних показників по енергозбереженню є кількість встановлених приладів обліку на будинках. Але, як вище було показано, встановлення приладу обліку на будинок не тягне за собою зменшення втрат енергоресурсів.

Далі. Чому чисельність жителів в 350 тисяч, є тією межею, де радикально змінюється підхід до вирішення проблеми ефективного енергоспоживання? Чим відрізняються міста з чисельністю, наприклад, 349 та 351 тис. жителів, що до них треба застосовувати різні підходи.

Також не зовсім зрозуміла методика оцінки результатів впровадження заходів з ефективного енергоспоживання. Так в [11] повідомляється , що в одному з міст протягом року прокладено 1588 метрів труб з пінополіуретановою ізоляцією в захисній оболонці. Можна припустити, що ці 1588 метрів складались з окремих ділянок, прокладених в різних частинах теплової мережі міста. Але в будь-якому випадку не зовсім зрозуміло, як вирахувано, що саме заміна цих ділянок дозволила заощадити 132 Гкал теплової енергії під час опалювального періоду 1999-2000 рр.

Автори звіту [11] вказують що, у ході реалізації проекту було експериментально доведено, що інвестиції в сучасні засоби регулювання та ефективне енергозберігаюче обладнання можуть суттєво поліпшити ситуацію, яка сьогодні склалася в теплоенергетиці.

Але нам сьогодні потрібне не "суттєве поліпшення", а радикальні зміни. Чи великий зиск від нових циркуляційних насосів, коли труби діряві?

В іншому [12] випадку, через несистемне впровадження засобів енергозбереження, враховуючи масові витоки в тепломережах, встановлену потужність нових котлів фактично довелось завищувати на величину втрат.

На наш погляд, фрагментарність впровадження засобів ефективного енергоспоживання в житлово-комунальній сфері, яка спостерігається в усіх, відомих нам випадках, призводить до неможливості адекватного кількісного оцінювання та необхідності використання в більшій мірі експертних методів визначення результатів їх впровадження.

Залишається не вирішеною проблема узгодження рівня рентабельності надання послуг з постачання енергетичних ресурсів, який забезпечував би самоокупність та самофінансування підприємств ЖКГ, та забезпечення мінімізації вартості цих послуг для споживачів.

Враховуючи вищесказане вважаємо, що можна зробити наступні висновки.

1. Існують об'єктивні критерії оцінки ефективності впровадження заходів з підвищення ефективності енергоспоживання в житлово-комунальній сфері міст.

2. Аналіз показує, що підходи до впровадження заходів з економії енергоресурсів в житлово-комунальній сфері, які використовуються сьогодні, не забезпечують досягнення сформульованих критеріїв системою енергоспоживання.

3. Заходи та технічні рішення, що впроваджуються з метою скорочення споживання енергоресурсів в житлово-комунальній сфері в більшості випадків несистемні, не призводять до адекватного скорочення енергоспоживання, а в деяких випадках просто фіксують існуючий високий рівень втрат енергоносіїв в інтересах виробників послуг, не призводячи до їх скорочення.

4. Заходи по залученню інвестицій в житлово-комунальну сферу мають такий характер, що не відповідає теорії та практиці інвестиційно-інноваційної діяльності. Такі заходи призведуть до значного подорожчання послуг підприємств ЖКГ без підвищення якості в найближчій перспективі.

5. Несистемний характер мають процеси фінансування заходів з економії енергоресурсів в житлово-комунальній сфері.

6. Причиною такого стану речей є, на наш погляд, відсутність адекватної науково обґрунтованої моделі переводу системи ЖКГ до режиму ефективного енергоспоживання.

Виходячи зі сформульованих нами критеріїв розроблено модель переходу до ефективного енергоспоживання в житлово-комунальній сфері.

Теоретичний аналіз моделі, виконаний з урахуванням наявного стану систем енергопостачання в житлово-комунальному секторі міст, прогнозів зміни ситуації на ринках енергоносіїв, вказує на те, що її застосування дозволяє в максимально можливому обсязі забезпечити:

A. Кратне скорочення енергоспоживання в зонах застосування моделі.

B. Інтегрування в системи енергопостачання житлово-комунального сектору нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії.

C. Впровадження ефективних механізмів залучення інвестицій для інноваційного переходу до ефективного енергоспоживання в житлово-комунальній сфері міст.

D. Рентабельність послуг з постачання енергетичних ресурсів та значно пом'якшити ціновий удар від зростання вартості енергоносіїв для споживачів.

Сьогодні є потреба в перевірці моделі на реальних об'єктах житлово-комунальної сфери міст для визначення меж раціонального використання тих чи інших комплексів заходів з переходу на ефективне енергоспоживання та вироблення відповідних рекомендацій.

Вважаємо, що в даній роботі мають бути зацікавлені не тільки органи місцевого самоврядування та підприємства комунальної сфери, але й інвестиційні фонди, федерації профспілок. Чекаємо пропозицій по співпраці в означеній сфері від зацікавлених осіб.