Сторінка
1

Запаси прісної води й проблема її забруднення

План

І Водне середовище.

2. Прісна вода.

З Забруднення водойм.

Водне середовище

Основними характеристиками XX і початку XXI століть е інтенсивне зростання населення Землі й розвиток урбанізації. Виникли й продовжують виникати міста-гіганти, де населення перевищує 10 млн чоловік. Постійний розвиток промисловості, транспорту, енергетики, індустріалізація сільського господарства стали причиною того, що антропогенний вплив на навколишнє середовище набув глобального характеру.

Однак почали вживатися й активні заходи з метою охорони навколишнього середовища. Це стало можливим завдяки впровадженню ресурсозберігальних, маловідходних і безвідходних технологічних процесів, завдяки зменшенню забруднення повітряного середовища й водойм. Охорона навколишнього середовища стала однією з найголовніших проблем. Щоб її вирішити, залучені працівники багатьох спеціальностей, зокрема, ті, хто пов'язаний з господарською діяльністю в населених пунктах і на промислових підприємствах, що можуть стати джерелом забруднення повітряного й водного середовища.

До водного середовища належать поверхневі й підземні води.

Поверхневі води сконцентровані в основному у Світовому океані й містять 1 млрд 375 млн кубічних кілометрів — близько 98 % усієї води на Землі. Поверхня океану (акваторія) займає 361 млн квадратних кілометрів. Це приблизно в 2,4 раза більше за площу суші території, що займає 149 млн квадратних кілометрів. Вода в океані солона, причому більша її частина (більше 1 млрд кубічних кілометрів) має постійну солоність близько 3,5 % і температуру, яка приблизно дорівнює 3,7 °С Помітні розходження в солоності й температурі можна спостерігати тільки в поверхневому шарі води, а також в окраїнних особливо в Середземних морях Вміст розчиненого кисню у воді значно знижується на глибині 50—60 метрш

Підземні води можуть бути солоними, солонуватими (меншої солоності) і прісними. Існуючі геотермальні води мають підвищену температуру (більше 30°С), Для виробничої діяльності людства і його господарсько-побутових потреб необхідна прісна вода, кількість якої складає всього 2,7 % загального обсягу води на Землі, причому дуже мала її частка (усього 0,36 %) знаходиться в легкодоступних місцях. Більшість прісної води міститься а снігах і прісноводних айсбергах, які розташовані в основному в районах Південного полярного кола. Річний світовий річковий стік прісної води складає 37,3 тис. кубічних кілометрів. Крім того, може використовуватися частина підземних вод, що дорівнює 13 тис. кубічних кілометрів. Якщо неможливо дістати прісну воду, то використовують солону поверхневу або підземну воду, намагаючись її опріснити або гіперфільтрувати: під великим перепадом тисків пропускають воду через полімерні мембрани з мікроскопічними отворами, які затримують молекули солі. Обидва ці процеси досить енергоємні, тому зараз учених зацікавила пропозиція, що припускає використовувати як джерело прісної води прісноводні айсберги (або їхні частини), які з цією метою буксируватимуться по воді до берегів, які не мають прісної води, а потім організовуватиметься їх танення. За попередніми розрахунками, отримання прісної води буде приблизно вдвічі менш енергоємним у порівнянні з опрісненням і гіперфільтрацією.

Важливою властивістю водного середовища є те, що через нього в основному передаються інфекційні захворювання (приблизно 80 % усіх захворювань). Утім, деякі з них, наприклад коклюш, вітрянка, туберкульоз, передаються і через повітряне середовище. З метою боротьби з поширенням захворювань через водне середовище Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ) оголосила поточне десятиліття десятиліттям питної води.

Прісна вода

Завдяки вічному круговоротові води Існують прісні водні ресурси. Як результат випаровування з'являється гігантський обсяг води, що сягає 525 тис. км3 у рік. 86 % цієї кількості припадає на солоні води Світового океану і внутрішніх морів — Каспійського, Аральського й ін., інша частина випаровується на суші, причому половина — завдяки транспірації вологи рослинами. Щороку випаровується шар води завтовшки приблизно 1250 мм. Частина її знову випадає з опадами в океан, а частина переноситься вітрами на сушу і тут живить ріки й озера, льодовики і підземні води. Природний дистилятор харчується енергією Сонця і забирає приблизно 20 % цієї енергії.

Ріки здавна вважалися джерелом прісної води. Однак у наш час вони стали переносниками відходів. Відходи на водозбірній території руслами рік стікають у моря й океани. Велика частина використаної річкової води повертається в ріки й водойми у вигляді стічних вод. Дотепер зростання очисних споруджень не відповідає зростанню споживання води. Навіть найдосконаліше очищення, включаючи біологічне, не гарантує, що зникнуть усі джерела забруднення. Підраховано, що всі розчинені неорганічні речовини і до 10 % органічних забруднюючих речовин залишаються в очищених стічних водах. Таку воду знову можна вживати тільки після багаторазового розведення чистою природною водою. І отут людині важливо знати співвідношення абсолютної кількості стічних вод, хоча б і очищених, і водного стоку рік.