Сторінка
5

Енергозбереження в житлово-комунальній сфері

Звичайно, підходити тут треба виходячи з конкретних розрахунків побудованих на основі науково обґрунтованої моделі реалізації загальноприйнятого підходу до інноваційно-інвестиційної діяльності з урахуванням особливостей житлово-комунальної сфери.

Таким чином, можемо констатувати, що в жодному з розглянутих на множині Г рішень по забезпеченню рентабельності надання послуг з постачання енергетичних ресурсів та зниженню вартості послуг не досягнуто компромісу між інтересами виробників, та споживачів послуг. Всі розглянуті рішення мають антагоністичний характер, або знаходяться в зоні байдужості, що не завжди приводить до ефективного енергоспоживання і викликає непотрібну соціальну напруженість.

До множини Д належать рішення з впровадження індивідуальних систем опалення в квартирах багатоквартирних будинків.

Для порівняльного аналізу ефективності рішень, що належать до даної множини, нами розглянуто наступні граничні альтернативні варіанти споживання послуг гарячого водо- і теплопостачання:

1. Використання централізованої системи при поточних цінах на енергоресурси.

2. Встановлення індивідуальної системи опалення і гарячого водопостачання вартістю 5000 грн. за рахунок безвідсоткового кредиту на 5 років.

3. Встановлення індивідуальної системи опалення і гарячого водопостачання вартістю 5000 грн. за власний рахунок.

4. Те ж саме, вартістю 7000 грн.

5. Споживання від централізованої системи теплопостачання при поточних цінах та покритті частини витрат за рахунок відсотків з депозиту розміром 5000 грн. при ставці депозиту 13% річних.

6. Те ж саме, при подвоєних поточних цінах на послуги енергопостачання.

Варіант 2 прийнято виходячи з пропозицій, озвучених представниками ДП "Газ-Тепло". Варіант 4 враховує можливість кон'юнктурного подорожчання послуг з монтажу індивідуальних систем опалення. Варіант 5 передбачає ситуацію, коли споживач, замість монтажу системи індивідуального опалення, спрямує відповідні кошти (прийнято 5000 грн.) на депозит з метою отримання відсотків, за рахунок яких буде покриватись частина платежів за послуги централізованого теплопостачання.

На рис. 6 наведено графіки накопичення витрат споживача на потреби опалення і гарячого водопостачання (при площі квартири до 60 м. кв.) відповідно до перелічених вище альтернатив. З рисунка видно, що встановлення індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних будинків не має перспектив окупності витрат споживача послуг протягом 7-10 років.

Так:

· при поточних цінах на послуги теплопостачання та вартості встановлення індивідуальної системи 5000 грн. накопичені суми витрат на централізоване теплопостачання зрівняються з відповідними сумами при індивідуальному теплопостачанні приблизно через 104-105 місяців, тобто майже через 9 років;

· при використанні відсотків з депозиту для покриття частини витрат на централізоване теплопостачання за умови подвоєння поточних цін на послуги централізованого теплопостачання це й же термін складає більше 7 років;

· у випадку кон'юнктурного подорожчання індивідуальних систем до 7000 грн. (на 40%), термін їх окупності складатиме понад 10 років у порівнянні з використанням депозиту розміром ті ж 5000 грн.

Зауважимо, що при побудові рядів 2 і 3 рис. 6 не враховувалась можливість подорожчання газу, тобто, прийнято поточні ціни.

Поряд з позитивним ефектом від впровадження індивідуальних систем опалення, які дають скорочення споживання газу на одного споживача порівняно з централізованими системами, необхідно підкреслити можливі негативні аспекти та наслідки. (Заради справедливості відзначимо, що порівняння робляться з централізованими системами в їх сьогоднішньому жалюгідному стані. Разом з тим є неоднозначною перевага індивідуальних систем над централізованими з точки зору ККД.)

По-перше, це - значні терміни впровадження індивідуальних систем теплопостачання в квартирах багатоквартирних будинків.

Виходячи з наведених вище розрахнків (див. рис. 6), а також досвіду встановлення квартирних лічильників, можна з високою ймовірністю передбачати, що впровадження індивідуальних систем опалення розтягнеться не на один рік. Для порівняння - в Донецьку квартирні водоміри встановлюються вже більше 7 років (і це при ціні в 25-30 разів меншій ніж індивідуальні системи опалення, за терміну окупності від 0.5 до 2 років, абсолютній економії коштів на сім'ю до кількох десятків гривень на місяць).

По-друге, це - негативні економічні наслідки для діючих підприємств з теплопостачання. З першого витікає, що існуючі комунальні підприємства теплопостачання поступово протягом років втрачатимуть своїх клієнтів, що буде призводити до постійної втрати частини доходів. В той же час витрати на підтримання мереж, втрати теплоносія, інші складові собівартості, що не залежать від об'ємів бізнесу (кількості споживачів) залишаться на тому ж рівні, оскільки значна частина споживачів залишиться в системі централізованого теплопостачання. Це невідворотно призведе до неспроможності систем централізованого теплопостачання виконувати свою функцію. Власне, відбудеться те, що В. І. Арнольд [13, с. 8] визначив як катастрофу - стрибковидну зміну, що виникає у вигляді відповіді системи на плавну зміну зовнішніх умов.

По-третє, це негативний санітарно-екологічний ефект від впровадження індивідуальних систем теплопостачання.

Оскільки вентиляційні канали в багатоповерхових будинках не розраховані на таку кількість викидів, яка буде при функціонуванні індивідуальної системи опалення, виникає необхідність облаштування індивідуальної системи вентиляції для кожної квартири. При цьому: