Сторінка
4

Русловий алювій Черемошу

Специфіка гранулометрії алювію Черемошу – це великі розміри валунів у середній частині водозбору. Скельні блоки розмірами понад 1,5 м, не є тут рідкісним явищем, так, як у Західних Карпатах. Форми гальки фракції 17-32 мм є досить однорідними і не простежується суттєвого впливу шляху транспортування на зміни цього параметру. Серед валунів відмінність форм є значно більшою, але встановити виразні закономірності важко. Натомість вони присутні в характері (ступені) обточення. Він зростає вниз за течією ріки. Значення цього параметру коливаються від 0,57 у фракції вище 128 мм до 0,76 у фракції 17-32 мм. Дрібніші фракції відрізняються ширшим діапазоном відмінностей обточення, ніж проби крупних галечників і валунів.

Список літератури

1. Атлас Ивано-Франковской области, Москва, 1990, - 32с. 2. Кирилюк М.І. Черемош // Географ.енциклоп. України, Т.3, 1993. – С.396. 3. Kodama Y., 1994, Downstream changes in the lithology and grain size of fluvial gravels, the Watarase River, Japan: evidence of the role of abrasion in downstream fining, Journal of Sedimentary Research, vol. A64, s. 68-75. 4. Kondracki J., 1937, Karpaty Marmaroskie, Wierchy, t. 15, 104-117. 5.Кожуріна М.С. Деякі питання геоморфології долини ріки Черемошу // Наукові записки Чернівецького університету, Т. XIII, 1955. - С. 60-69. 6. Krumbein W. C., Sloss L. L., 1963, Stratigraphy and sedimentation, Freeman and Company, San Francisco, ss 660. 7. Лютик П.M. O режиме паводков и величине максимальных расходов воды реки Черемош, Материалы Научной Сессии, Секция географических наук, Черновиц. ун-т, 1963. - С. 52-54. 8. Malarz R., 1992, Etap denudacyjny w polskich Karpatach fliszowych, Prace Monograficzne WSP w Krakowie nr 150, ss. 158. 9. Malarz R., 1999, Stefowa i piętrowa zmienność udziału żwirów kwarcowych w aluwiach rzek karpackich, Materiały z Sympozjum: „Strefowość i piętrowość procesów w środowisku przyrodniczym późnego glacjału i holocenu”, UŚ Sosnowiec, s. 129-133. 10. Malarz R., 2000, Żwiry kwarcowe w aluwiach rzek karpackich, Geomorfologia gór i wyżyn w Polsce – kontrowersje i nowe spojrzenia, Materiały konferencyjne, Wólka Milanowska 16-19.05.2000, s.35-37. 11. Malarz R., 2000, Plejstoceńskie żwiry w dolinie Soły, Materiały z Sympozjum: „Transformacja dolin plejstoceńskich w Holocenie – strefowość i piętrowość zjawiska, Sosnowiec 13-14 kwietnia 2000, s. 89-93. 12. Mikoš M., 1993, Fluvial Abrasion of Gravel Sediments, Mitteilungen 123, Zurich, ss. 321. 13. Pawłowski s., 1914, Uber ein altes Talstűck in der Bukowina. Mitt. der geol. Ges. In Wien, bd.VII, h.2-4. 14. Rehman A., 1895, Karpaty opisane pod względem fizyczno-geograficznym, ss. 657, Lwów. 15. Rutkowski J., 1995, Petrographic composition of the quartenary gravels of the Carpathians and their foreland, Studia Geomorphologica Carpatho-Balcanica, vol. XXIX, Kraków, s. 78-89. 16. Sternberg H., 1875, Untersuchungen uber Langen und Querprofil geschiebefuhrender Flusse, Zeitschrift fur Bauwesen, vol. 25, s. 483-506. 17. Teisseyre J., 1938, Studium profilów podłużnych rzek wschodnio-karpackich, Rocznik P.T.Geol. t.14, 81-112. 18. Teisseyre H., 1933, Terasy Czeremoszu w okolicy Żabiego, Wiadomości Geograficzne, t. XI, nr 1-2, s. 8-11. 19. Unrug R., 1957, Współczesny transport i sedymentacja żwirów w dolinie Dunajca, Acta Geol. Polon., vol. 7, z.2, s. 217-250. 20. Wdowiarz J., 1948, Płaszczowina skolska w regionie Czeremoszu, Rocznik PTG, t. 17, 153-186. 21. Woźnowski M., 1935, Skutki powodzi w dolinie Czarnego Czeremosza, Czas. Geogr. t. XIII, s. 297-299. 21. Wyszyński O, Teisseyre H, Obtułowicz J., 1939, Zdjęcie geologiczne przedgórza Karpat na arkuszu Kuty, Rocznik P.T. Geol., t. 15, 1-14. 22. Zierhoffer A., 1935, Kilka przykładów działania wód powodziowych w dorzeczu Stryja i Oporu, Czas. Geogr., s. 292-297.