Сторінка
4

Особливості формування гідрологічного і гідрохімічного режимів малих річок України

Спроможність потоку транзитом переносити більшу частку схилових наносів є важливою властивістю річок, що оберігає русла від замулення. Разом з тим, русла при значному посиленні ерозії поступово замулюються і відмирають. Цей процес поряд із заростанням призводить до скорочення довжини малих річок і зменшення їх кількості. Особливо характерне скорочення гідрографічної мережі для річок степової і лісостепової зон. Близький до природного русловий процес зберігся лише в районах з відносно слабкою господарською діяльністю (Полісся, верхній пояс Карпат).

Гідрохімічний режим

Вода в малих річках України має різний хімічний склад і неоднакову мінералізацію, що зумовлено природними умовами формування стоку. Головною особливістю територіального розподілу показників сольового складу є чітка гідрохімічна зональність із північного заходу на південний схід. Ця зональність не залежить від напрямку течії річок і добре узгоджується з фізико-географічними зонами.

На Поліссі хімічний склад води формується під впливом надмірного зволоження території і характеризується незначною мінералізацією – від 170 до 460 мг/л, яка дещо збільшується в річках басейну Західного Бугу – до 565 мг/л. Поліські річки дренують багаті на карбонатні породи верхньокрейдові і третинні відклади, тому води в них гідрокарбонатно-кальцієві.

У Лісостепу склад води також гідрокарбонатно-кальцієвий, однак мінералізація їх становить 600-1000 мг/л. У нижніх частинах Псла, Сули, Ворскли води їх приток гідрокарбонатно-магнієво-натрієві.

Сольовий склад річкових вод Степу зумовлений наявністю у ґрунтах легкорозчинних солей з переважанням сульфатів і хлоридів натрію та магнію. Тому на півночі зони води гідрокарбонатно-кальцієві, мінералізація їх досягає 1000 мг/л; на півдні мінералізація збільшується, змінюється і сольовий склад. На заході південної частини та крайньому півдні зони води сульфатно-натрієво-кальцієві і сульфатно-хлоридно-натрієві, мінералізація – 2000-5000 мг/л. У центральній та східній частинах річкові води сульфатно-кальцієво-натрієві, мінералізація їх – 1000-2000 мг/л. У степовому Криму вони сульфатно-хлоридно-натрієві і хлоридно-натрієві, їх мінералізація – близько 2000 мг/л. Наявність карсту в Гірському Криму зумовлює збагачення води річок гідрокарбонатами кальцію і магнію. Мінералізація їх варіює від 335 до 457 мг/л.

Мінералізація річкових вод Карпат невисока: на правих притоках Дністра (Стрий, Свіча, Ломниця) – 170-250 мг/л, у басейні Тиси – 142-260 і у верхів'ях Пруту – 190-354 мг/л. Води тут дуже бідні на кальцій та деякі мікроелементи, наприклад, йод.

Від мінералізації прямо залежить жорсткість річкових вод. У річках Полісся та Карпат вона коливається від 1,5 до 6 мг-екв/л, на малих річках басейнів Росі, Тясмина, Сули, Трубіжу, Псла, Ворскли не перевищує 7,3 мг-екв/л, на річках басейну Сіверського Донця – 6,1-15, а у Приазов'ї – 20-40 мг-екв/л. У Криму жорсткість води гірських річок незначна (3,8-5,1 мг-екв/л) а степових – до 20 мг-екв/л.

Таким чином, зміна мутності і хімічного складу води в малих річках України має зональний характер.

Список використаної літератури:

1. Василевський Г.А. Водні багатства Карпат. – Ужгород: Карпати, 1973.

2. Водне господарство в Україні / За ред. А.В. Яцика, В.М. Хорєва. – К.: Генеза, 2000.

3. Водний Кодекс України. Постанова ВР № 214/95 – ВР від 06.06.95

4. Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Відп. ред. О.М. Маринич. – К., 1989, 1990, 2000.

5. Малі річки України: Довідник / А.В. Яцик, Л.Б. Бишовець, Є.О. Богатов та ін.; за ред. А.В. Яцика. – К.: Урожай, 1991.

6. Методика з упорядкування водоохоронних зон річок України / Міністерство екології та природних ресурсів України. – К.: УкрНДІВЕП, 1999.

7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році / Міністерство екології та природних ресурсів України. – К., 2000.

8. Паламарчук М.М., Ревера О.З. Нове життя малих річок. – К.: Урожай, 1991.

9. Перехрест В.С., Чекушкина Т.А. Малим річкам – чистоту і повноводність. – К.: Урожай, 1984.

10. Поліщук В.В. Малі річки України та їх охорона. – К.: Т-во “Знання” УРСР, 1988. (Сер. 8 “Нове в науці, техніці, виробництві”, № 14).

11. Природа Карпатського регіону України. – К.: ІНЕКО, 1999.

12. Річка Стугна: Сучасний стан. Перспективи на майбутнє. – К.: ІНЕКО, 1997.

13. Чубатий О.В. Гірські ліси – регулятори водного режиму. – Ужгород: Карпати, 1984.

14. Фильчагов Л.П., Полищук В.В. Возрождение малых рек. – К.: Урожай, 1989.