Сторінка
4

Рекогностування полігонометричних ходів

а отже для полігонометрії 4 класу при найбільшій довжині сторони S=3 км

при середній довжині сторони S=500 м

,

при найменшій стороні S=250 м

Точності центрування 1,7 мм і 0,85 мм можна досягнути оптичним виском.

Аналогічні розрахунки можна зробити для полігонометрії 1 і 2 розряду.

Помилка за неточність центрування теодоліта

Нехай 1 — центр пункта 1, 2 — центр пункта 2, на який вимірюється напрямок з пункта 1, Т — точка фактичного стояння теодоліта, який встановлений над точкою 1 з помилкою me, яка на рис. 3.7 зображена відрізком 1Т.

Рис.3.9. Помилка за неточність центрування теодоліта

За рахунок помилки центрування теодоліта me замість напряму 1–2 виміряємо напрям Т-2, тоді помилка у виміряному напрямі буде виражена кутом mц між напрямом Т-2 і напрямом Т-2′, проведеним у точці Т паралельно напряму 1–2.

Цей же кут знаходиться у видовженому трикутнику 1Т2 в точці 2.

Із трикутника 1Т2 запишемо

або

Формула (3.48) показує, як впливає помилка центрування теодоліта ml на помилку в напрямі mц.

Задаючись середньою квадратичною помилкою впливу одного джерела на вимірювання напряму, можна встановити середню квадратичну помилку, з якою необхідно центрувати теодоліт над центром пункта

а отже для полігонометрії 4 класу, виконавши розрахунки, як і для помилки редукції, знайдемо що при найбільшій довжині сторони (S=3 км) теодоліт необхідно центрувати з помилкою 10.2 мм, що може бути забезпечено нитяним виском, при середній стороні S=0.5 км з помилкою1.7 мм, при найменшій стороні S=0.25 км з помилкою 0.8 мм, що може бути забезпечено оптичним виском.

Розрахунки для полігонометрії 1 і 2 розряду пропонуємо виконати самостійно.

Триштативна система вимірювання кутів

З метою ослаблення помилок центрування і редукції і зменшення трудомісткості робіт при прокладанні полігонометричних ходів застосовують триштативну систему.

Вона полягає в тому, що на трьох сусідніх точках А, В, С ходу встановлюються три штативи з закріпленими в них трегерами (рис. 3.8).

Рис. 3.10. Триштативна система

На задньому А і передньому С встановлюються марки, на середньому В — теодоліт. Після вимірювання кута в т. В, штативи в т. В і т. С з трегерами залишаються в тому ж положенні, а штатив з т. С з трегером переносять в т. D.

Теодоліт виймають з трегера в т. В, переносять і встановлюють в трегер, що залишився на т. С; в трегер, що залишився на т. В встановлюють марку, яку вийняли з трегера в т. А і перенесли на т. В. Марку, яку вийняли з трегера на т. С встановлюють в трегер на т. D.

Таким чином, якщо прилади попередньо від’юстовані, в точці В вісь обертання марки на наступній станції співпадає з віссю обертання теодоліта на попередній станції, а в точці С — вісь обертання теодоліта на наступній станції співпадає з віссю обертання марки на попередній станції, тобто операція центрування приладів на точках В і С на двох суміжних станціях виконується один раз.

Зменшення кількості операцій центрування приводить до зменшення помилок за центрування приладів і прискорює процес прокладання ходу.

Для прискорення кутових вимірів доцільно мати ще 1–2 запасних штативи з трегерами, які в той час коли виконуються виміри на попередніх точках, центрують з допомогою перевіреного оптичного виска в наступних точках ходу.

Помилка приладу

Помилка приладу залежить від спроможної здатності труби теодоліта та інших його конструктивних особливостей. Величину цієї помилки можна обчислити, виходячи з середньої квадратичної помилки вимірювання кута в одному заході, яка залежить від типу теодоліта, і кількості заходів вимірювання кута.

Формула для обчислення середньої квадратичної помилки приладу має вигляд

де m1зах — середня квадратична помилка вимірювання кута в одному заході теодолітом, згідно з паспортом.