Сторінка
2
або
|
|
(3.32) |
, де n — кількість заходів, і — ціна ділення лімба теодоліта.
Наприклад, кути вимірюються на пункті полігонометрії 1 розряду трьома заходами.
Тоді 
.
Отже, установки лімба при наведенні на початкову точку будуть:
в 1 заході 0º10′,
в 2 заході 60º20′,
в 3 заході 120º30′.
Методика встановлення установки лімба для різних типів теодолітів вивчається в курсі “Геодезичні прилади”. Методика приведення теодоліта в робоче положення, наведення теодоліта на візирну ціль і взяття відліків розглянута в п.2.4.2.3 і п.2.4.2.4.
Спосіб окремого кута
Вимірювання окремого кута в одному заході здійснюється 2 півзаходами.
Перший півзахід:
а) наводять попередньо візирну вісь зорової труби при КЛ на ліву (задню у ході) марку, закріплюють алідаду, встановлюють на лімбі розраховану для даного заходу установку (краще встановити відлік на 0.1–0.2′ більший від розрахованого);
б) виконують наведення теодоліта на ліву марку і беруть двічі відлік;
в) виконують наведення теодоліта на праву марку і беруть двічі відлік.
Другий півзахід:
г) переводять трубу через зеніт, наводять теодоліт на праву марку і двічі беруть відлік;
д) виконують наведення на ліву марку і двічі беруть відлік.
При цьому в межах одного заходу алідаду обертають тільки за ходом годинникової стрілки або тільки проти ходу годинникової стрілки.
З двох півзаходів обчислюють середнє значення кута в заході.
Кількість заходів вимірювання кута вибирається згідно з табл. 3.2.
Допуски при вимірюваннях окремого кута в одному заході і між заходами приводяться в табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Допуски при вимірюваннях окремого кута
| Елементи вимірювання | При точності теодоліта | ||
| 1″ | 2″ | 5″ | |
|
Різниці в значеннях одного і того самого кута, що отримані з двох півзаходів | 6″ | 8″ | 0′, 2 |
|
Коливання значення кута з різних заходів | 5″ |
8″ | 0′, 2 |
Вимірювання напрямків способом кругових заходів
Методика способу розглянута в розділі “Створення планових геодезичних мереж методом тріангуляції” (п.2.4.2.5).
Помилки кутових вимірів у полігонометрії
3.4.6.1. Обґрунтування необхідної точності кутових вимірів у полігонометрії
При обґрунтуванні необхідної точності кутових вимірів виходитимемо з того, що повинна забезпечуватись необхідна точність полігонометричних ходів. Відносна помилка ходу не повинна перевищувати величини 
, яка передбачена “Інструкцією” [1], тобто повинна забезпечуватися умова
|
|
(3.33) |
, де
¦ — абсолютна нев’язка,
[S] — периметр ходу,
=1/25000 для полігонометрії 4 класу,
=1/10000 для полігонометрії 1 розряду,
=1/5000 для полігонометрії 2 розряду.
Відомо, що очікувана величина нев’язки
¦=2М,
де М — очікувана середня квадратична помилка кінцевої точки ходу.
|
|
(3.34) |
Але де mt і mu — середні квадратичні помилки поздовжнього і поперечного зміщень кінцевої точки ходу.
Застосовуючи принцип однакових впливів впливів, тобто допускаючи вплив помилок кутових і лінійних вимірів однаковим, а саме
|
mt=mu, |
(3.35) |
Запишемо 
Тоді
|
|
(3.36) |
, або враховуючи, що ¦=2М, а значить 
, запишемо 
Але з (3.33) граничне значення ¦ запишемо як 
.
Тоді 
або
|
|
(3.37) |
. Але також відомо з (3.22), що
.
Прирівнявши (3.37) і (3.22), запишемо
|
|
(3.38) |
, 
Завантажити реферат