Сторінка
1
Місце земельного кадастру у складі кадастру природних ресурсів
Природними ресурсами називають елементи природи, що використовуються як джерело засобів існування людей. Це
земельні, лісові, водні та мінеральні ресурси, атмосфера й гідросфера Землі, сонячна енергія, клімат.
Природні ресурси як компонент навколишнього середовища, місце перебування людини й умова її життя, беруть участь у суспільному виробництві, виступають засобом виробництва і джерелом задоволення потреб людини. Земля, її надра, води, ліси - власність народу, який проживає на відповідній території.
Проблема раціонального використання природних ресурсів об'єктивно визначає необхідність їх вивчення з правової, природної і господарської точок зору на основі достовірних і науково обґрунтованих даних, які містяться в державному кадастрі.
Протягом останніх років багато зроблено для створення й розвитку системи кадастрів природних ресурсів. Верховна Рада прийняла спеціальні закони про землю, води, ліси, надра, які передбачають ведення земельного, водного, лісового кадастрів і кадастру родовищ корисних копалин. Кадастри природних ресурсів повинні відповідати вимогам народного господарства. Єдність економіки народного господарства - чинник, який дозволяє забезпечити єдність системи кадастрів природних ресурсів. Кадастрам природних ресурсів притаманні як загальні риси, характерні для всієї системи народногосподарського обліку, так і низка особливостей, зумовлених специфікою об'єктів кадастру [11, с. 96-107].
Державний водний кадастр включає дані обліку кількісних і якісних показників реєстрації водокористувань, обліку використання вод. Він складається з трьох розділів: поверхневі води, підземні води, використання вод. Дані про поверхневі і підземні води заносяться в каталоги за видами водних об'єктів (ріки, канали, озера і водосховища, льодовики, басейни підземних вод), а за розділом використання вод - у каталоги водокористувань, які складаються для основних рік, що впадають у море, водогосподарських ділянок великих рік, сукупності малих рік.
Каталоги містять основні відомості про водні об'єкти, їх гідрографічні й морфологічні характеристики, пункти спостереження за режимом вод, водозабори, пункти накачування,
забезпечує, з одного боку, єдність даних з тих чи інших складових частин державного земельного кадастру у складі кадастру всіх природних ресурсів, а з другого- сприяє економії фінансових коштів від дублювання робіт на одержання однотипної інформації у кадастрових службах різних міністерств і відомств.
Здійснення програми і порядок ведення автоматизованої системи державного Земельного кадастру
Створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру багато залежить від розробки і реалізації окреслених програмно-технічних заходів, які потребують розробки робочих проектів автоматизації окремих складових частин земельного кадастру, розробки та адаптації комп'ютерних програмних засобів, створення телекомунікаційних засобів для функціонування автоматизованої системи, а також розробки, введення в дію та оновлення цифрових земельно-кадастрових карт і планів.
Для функціонування АСДЗК важливе значення має взаємодія технологічних зв'язків одержання земельно-кадастрової інформації для введення їх в комп'ютер. Практично автоматизований режим ведення державного земельного кадастру починається з районного рівня. На рис. 5 подані технологічні зв'язки створення і використання земельно-кадастрових даних, після одержання яких вони заносяться в інтегрований банк у комп'ютер.
У сучасних умовах певного розвитку автоматизованого ведення вже набула інформація щодо першої складової частини державного земельного кадастру, а саме - реєстрації земельних ділянок та іншої нерухомості на їх території.
Реєстрація землі та іншої нерухомості нерозривно пов'язана з комп'ютерними системами, що їх використовують для операцій з величезними обсягами інформації-як графічної, так і текстової (текстова інформація - про власників та про земельні ділянки,
графічна - відповідні дані про ці земельні ділянки, права на які має бути зареєстровано).
Реєстраційні офіси зазвичай обладнано комплектом із чотирьох комп'ютерів, з'єднаних у мережу (рис. 6). Кожен із них має свое завдання -- працює з відповідною інформацією та виконує окремі операції.
Перший, головний комп'ютер - потужний сервер з процесором Pentium 11, диск якого може зберігати величезні масиви інформації, зокрема карти, що займають багато місця на диску. Сервер передбачено для виконання рутинної щотижневої роботи - резервних копій на компактному диску.
Другий потужний комп'ютер передбачено для графіки. Це графічна станція з великим, на 17 дюймів, екраном та потужним процесорам Pentium II; тут здійснюється більша частина реєстраційного процесу, наприклад, у файли цього комп'ютера MAGCC надсилає карти для виконання кінцевої графічної продукції на кожну нерухомість.
Ще два комп'ютери - для реєстрації текстової інформації про власників землі, земельні ділянки, прав та ін. Перший комп'ютер, установлений у приймальні, зайнятий з такими видами робіт: загальна інформація, рекомендації громадянам. відібрана інформація про реєстраційну систему.
Чотири вхідні чи вихідні пристрої передбачено для виготовлення карг та текстової продукції. Великий кольоровий плотер (формат А-1) - для виробництва великомасштабних карт. Сканер -для введення у систему файлів з графікою. Пристрій для запису на компактні диски (па схемі не показано) має виготовляти резервні копії. Принтер (формат А-4) - остання ланка комплекту.
Робоча система - Windows NT чи Windovvs 98 - 2000. Багатоцільове програмне забезпечення; MS Office, установлено у кожному комп'ютері, отже, можна виконувати щоденну офісну роботу - листи, факси, електронна пошта тощо. Для реєстраційної системи потрібно два програмні забезпечення Maplnfo для виготовлення карт та база даних, розроблена спеціалістами Держкомзему України.
1 2
Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»:
Русловий алювій Черемошу
Енергетичний потенціал відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії України: енергія вітру, сонячна енергія ,енергія малих рік, енергія біомаси
Рекультивація земель під час будівництва доріг
Особливості формування долин лівих приток Дніпра в пост-гляціальних умовах
Конденсаційна складова підземного живлення річок і джерел кримсько-кавказького карстового регіону