Сторінка
4
Садівний матеріал, завезений на рекультивовані ділянки, негайно загортають землею, запобігаючи тим самим навіть незначному висиханню коренів. Сіянці загортають у рівчаки на глибину, що становить 1/4 їх висоти, саджанці - 20-30 % висоти їх надземної частини.
Найкраща пора для садіння - рання весна. У цей період спостерігається найінтенсивніше коренеутворення рослин. Корені починають рости раніше, ніж надземна частина рослин, і продовжують рости упродовж весни і на початку літа. В серпні, вересні, а іноді, в разі висихання грунту, - ще й у липні спостерігається повне припинення росту. Пізно восени корені знову починають рости, однак інтенсивність росту значно нижча, ніж на весні.
Весняне садіння слід починати якомога раніше, до початку весняної вегетації рослин у період, коли верхні шари розкривних порід мають достатню кількість вологи. Запізнення із садінням неодмінно призводить до загибелі частини рослин і зниження інтенсивності росту рослин, що прийнялись.
Восени садівний матеріал висаджують за умови достатнього зволоження розкривних порід, сприятливого температурного режиму. Строки осіннього садіння тривають до листопада, що відповідає початку другого періоду росту рослин.
Рекомендована література
1. МоторинаЛ.В., Байцев Г.А., Ижевская Т.Н., Савич А.И., Чеклина В.Н. Рекомендации и методические указания к с.-х. илесохозяйственному восстановлению отвалов Подмосковного бассейна. - М., 1969. 51 С.
2. Моторика Л.В. Проблемы биологического этапа восстановления земель, поврежденных промышленностью // Биогеография и народное хозяйство. - М.: Мысль, 1970. -С. 160-170.
3. Моторина Л.В. Естественное зарастание отвалов открытых разработок // Охрана природы на Урале. Свердловск, 1970. - Вып. 7. -С. 118-122.
4. Моторина Л.В. О теоретических основах рекультивации земель // Научные основы охраны природы. - М., 1975. - Вып. 3. - С. 193-204.
5. Моторина Л.В. Опыт рекультивации нарушенных промышленностью ландшафтов в СССР и зарубежных странах. - М., 1975.- С. 1-83.
6. Моторина Л.В., Овчинников В.А. Промышленность и рекультивация земель. - М.: Мысль, 1975. - 240 с.
7. МоторинаЛ.В., Васильева Н.П., Ижевская Т.Н. и др. Ландшафтно-экологические аспекты рекультивации // Рекультивация ландшафтов, нарушенных промышленной деятельностью. - Тезисы докл. VI междунар. симпозиума. - М., - С. 6-12.
8. Моторина Л.В. Роль комплексных экологических исследований в рекультивации земель // Растения и пром. среда: Сб. научи, трудов Урал ун-та.- Свердловск, 1984. - С. 5-13.
9. Найфельд Л.Р., Тарасов Н.А. Освоение неудобных земель под городскую застройку. - М.: Изд-во литературы по строительству, 1968.-224с.
10. Накаряков А.В., Суворов В.И., Назаренко В.В. и др. Биологическая рекультивация площадей выработанных торфяников на Среднем Урале // Вопросы регуляции устойчивости, роста и развития растений: Межвузовский сборник научных тр. - Пермь: Пермский госуд. ун-т, 1981.-С. 96-112.
Інші реферати на тему «Географія фізична, геологія, геодезія»:
Планування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних робіт при створенні планів в масштабі 1:2000
Особливості вирощування сільськогосподарських культур на рекультивованих землях
Технологія розробки потенційно родючих порід
Сільськогосподарська рекультивація земель
Роль Геоінформаційних систем (ГІС) у системах екологічного моніторингу