Сторінка
2

Лісова рекультивація земель

За реагуванням на кислотність деревні породи поділяються на три групи:

1-ша група - породи, що добре ростуть на кислих грунтах з рН 4,5-5,0: ялина звичайна, береза повисла, осика:

2-га група -- породи, які краще ростуть на лужних грунтах з рН понад 7,0: модрина сибірська, сосна звичайна, сосна піцундська, глід, скумпія;

3-тя група - породи, які не мають чітко вираженої реакції на кислотність ґрунту: акація біла, берест, гледичія, дуб звичайний, лох, горіх волоський, тополя пірамідальна, бирючина, бузина, шовковиця та ін.

Значні труднощі виникають під час рекультивації відвалів складених із розкривних порід, засолених хлоридами і сульфатами. За характером реакції порід на наявність хлору у розкривних породах виділяють шість груп (див. табл. 6.3).

Розподіл деревних порід за групами їх солевитривалості (за Є.С. Мігуновою)

У випадку проведення лісової рекультивації треба передбачити її екологічну роль. Адже дерева мають здатність протистояти отруйним забрудненням атмосфери і збільшувати її киснем. Так підраховано, що щорічні лісові насадження планети поглинають понад 850 млн. т вуглецю, понад 100млн. т водню і майже 3 млн. т азоту. При цьому в повітря надходить близько 2,5млрд, т кисню. Доведено, що чотири дорослих дерева поглинають за вегетаційний період 1,5 кг вуглекислого газу і віддають атмосфері 1,1кг кисню. Цієї кількості кисню достатньо для дихання чистим повітрям однієї людини протягом доби. Загалом 1га лісу здатний очистити за вегетаційний період 18 млн.м3 повітря. Ялинові ліси можуть затримати кронами до 32 т/га пилу, соснові - 36. діброви - 54, бучини - до 68 т/га. Це свідчить про те, що різним деревним породам властива різна потенційна можливість акумулювати і нейтралізувати пил атмосфери (див. табл. 6.4).

Таблиця 6.4.

Здатність деревних порід затримувати пил (за М.І. Колітним, 1994)