Сторінка
5
Так, у Вінницькій області всі види міграційних потоків лише сприяли збільшенню чисельності сільського населення. Та все ж питома вага в цьому процесі внутрішньорегіональної міграції становила майже 74%, а міждержавної близько 20%, що свідчить про привабливість регіону.
Київська область досить суперечлива, і це цілком зрозуміло. З одного боку, вона є регіоном, де розташована відома на весь світ Чорнобильська тридцятикілометрова зона відчуження, а з другого – це столична область. Тому приріст, який забезпечили внутрішньорегіональна (94%) і міждержавна (6%) міграції, був нижчим від кількості вибулих у процесі міжрегіональної міграції. Наслідки Чорнобильської катастрофи, страх за майбутнє виявилися сильнішими від принад столичної області.
У Полтавській області як, і у Вінницькій, усі різновиди міграційних потоків у сільській місцевості сприяли тільки зростанню чисельності селян. Але питома вага наявних міграційних потоків у цьому сприятливому для села процесі дещо інша, ніж у Вінницькій області. Хоча і збереглася провідна роль внутрішньорегіональної міграції, але вона є не такою переважаючою, як у Вінницькій області, й становила 57%, а 40% приросту сільських жителів області, таким чином, забезпечила міжрегіональна міграція. Тож полтавська земля не втратила своєї привабливості й здатна в перспективі за сприятливих умов та активізації її жителів подолати всілякі кризові явища, зокрема й демографічні.
У Сумській області міграційний рух у сільській місцевості в цілому забезпечив хоч і незначний, але приріст сільського населення. Це відбулося за рахунок внутрішньорегіональної міграції, яка на 1000 жителів становила найбільший приріст (за даними 2000 р.) у державі – 3,4 особи. Водночас міжрегіональна міграція сприяла вже зменшенню чисельності сільських жителів, тобто кількість вибулих таким чином була більшою, ніж прибулих, а з розрахунку на 1000 жителів приріст становив 0,8 особи. В області спостерігався активний процес виїзду сільських жителів за кордон. При цьому кількість вибулих із сільської місцевості у співвідношенні з прибулими тут найбільша серед областей лісостепової зони. А з розрахунку на 1000 сільських жителів приріст сягав 1,3 особи, що є одним із найвищих в Україні.
Сільське населення Тернопільської області у цілому також поповнилося в 2000 році завдяки міграційним рухам, особливо внутрішньорегіональній міграції. Остання й забезпечила приріст на кожну 1000 сільських жителів 2,4 особи, що було значно вагомішим від незначного зменшення, яке стало наслідком міжрегіональної та міждержавної міграцій.
Приріст сільського населення Харківської області забезпечили внутрішньорегіональна (93,6%) і міжрегіональна (6,4%) міграції. Але порівняно з іншими, вже згадуваними областями Лісостепу, за винятком хіба що Сумської, тут спостерігається досить інтенсивний процес виїзду селян за кордон у пошуках кращого життя. Та зменшення чисельності сільського населення області, яке спричинила міждержавна міграція, повною мірою компенсувалося інтенсивнішим приростом, який забезпечили інші види наявних міграційних потоків.
Для Хмельницької області міграційний рух додався до чинників, що впливали і впливають на зменшення чисельності сільських жителів. Внутрішньорегіональна міграція своїм незначним приростом не змогла компенсувати відчутне зменшення чисельності сільського населення як наслідок міжрегіональної (73%) та міждержавної (27%) міграцій. Це свідчить, що регіон втрачає свою привабливість, а отже, й має ряд проблем, які потребують комплексного розв’язання.
Черкаська область не лише серед областей лісостепової зони, але й України в цілому має найбільший приріст сільського населення від міграційних рухів. Його зумовили внутрішньорегіональна (75%) і міжрегіональна (25%) міграції. Водночас в області зростає міждержавна міграція, причому кількість вибулих значно перевищує число прибулих. Інша річ, що питома вага зменшення значно поступається приросту сільського населення області, який забезпечили попередні міграційні потоки.
У Чернівецькій області спостерігається незначне зменшення чисельності сільського населення від міграційних процесів. До того ж це єдина область Лісостепу, де внутрішньорегіональна міграція привела до хай і незначного, але зменшення чисельності сільських жителів. У той же час кількість прибулих у сільську місцевість області була більшою, ніж вибулих, що свідчить про потенційні можливості регіону. Зменшення ж чисельності сільського населення відбулося здебільшого від міждержавної (68%) міграції сільських жителів.
7. Ринок робочої сили на селі
Важливою ланкою соціально-демографічних процесів на селі є соціально-професійна структура сільського населення, на яку значною мірою вплинула зміна форм власності та господарювання в АПК. Якщо серед працівників, зайнятих безпосередньо в сільськогосподарському виробництві, співвідношення вікових параметрів майже збереглося (табл. 1.89) і продовжує залишатися досить значною частка працівників передпенсійного та пенсійного віку, то у сфері зайнятості, використанні наявного трудового потенціалу мають місце досить суттєві зміни, негативні тенденції, які виявляються у суттєвомускороченні попиту на робочу силу як безпосередньо в аграрному виробництві, так і за його межами. Наприклад, в усіх областях Лісостепу спостерігається неухильне зменшення кількості сільського населення, зайнятого у виробничій та соціальній сферах сільської місцевості. Зокрема, в Чернігівській області за період з 1990 по 2000 рік такого населення стало менше на 48%, що є найвищим показником серед областей лісостепової зони. У Тернопільській, Сумській, Київській і Харківській областях цей показник становить 42–40 %. Дещо нижчий він у Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій та Черкаській областях.
1.89. Кількість працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, станом на 31 грудня 2000 р., тис. осіб
Така тенденція є результатом процесу звуження сфери прикладання праці на селі, що характерно не лише для Лісостепу, але й для всього українського села. За 1990–2000 роки чисельність зайнятих сільських жителів тільки у виробничих галузях скоротилася на 2181,7 тис. чоловік. Зокрема, різко зменшилась кількість сільського населення, зайнятого в промисловості у сільській місцевості (табл. 1.90). Так, у Тернопільській, Хмельницькій, Харківській і Чернівецькій областях кількість зайнятих у сільській промисловості за відповідний період скоротилась в 5–10 разів. В усіх областях Лісостепу, за винятком Чернівецької, у 2–4 рази зменшилася кількість сільського населення, зайнятого в інших галузях виробничої сфери (крім промисловості та сільського господарства) у сільській місцевості.
Завантажити реферат