Сторінка
8
У цілому для ринку робочої сили в аграрному секторі економіки України характерні нераціональна, стихійно сформована висока зайнятість населення, особливо жінок і молоді; деформованість її структури та низька соціальна спрямованість; наявність неофіційного (прихованого) безробіття, звуження ємності ринку праці й зменшення можливості забезпечення роботою працівників за сільськогосподарським фахом.
Оптимізація соціально-демографічної ситуації у сільських регіонах лісостепової зони, як і в цілому по Україні, потребує комплексних заходів, серед яких закріплення молоді на селі є чи не найпріориетнішим кроком. Досягти цього можна різними шляхами, зокрема одержанням учнями виробничих спеціальностей уже в процесі здобуття ними загальної середньої освіти. При визначені переліку таких спеціальностей важливо враховувати потреби певних аграрних підприємств у працівниках наймасовіших професій (водії сільськогосподарської техніки, будівельники, спеціалісти у сфері обслуговування та ін.).
Розвиток фермерства й оренди повинен сприяти відродженню значної кількості спорожнілих і напівспорожнілих населених пунктів, “поглинанню” значної кількості незайнятого населення. З іншого боку, одним із першочергових соціально-економічних завдань демографічної політики є створення комплексу умов для “безболісного переливу” робочої сили з аграрної в неаграрну сферу, із суспільного в індивідуальний сектор, від однієї структури зайнятості до іншої. Визнати важливим і необхідним при цьому врахування як об’єктивних потреб та можливостей сучасного ринку праці, так і намірів сільських безробітних.
Забезпечення продуктивнішого використання трудових, матеріально-технічних, природних ресурсів сільських регіонів і сфери АПК потребує здійснення комплексу соціально-економічних, організаційних, нормативно-правових та інших заходів. Зокрема, позитивний результат могла б дати програма зайнятості сільського населення, що передбачала б збереження і стабілізацію зайнятості працюючих, особливо кваліфікованих кадрів, при зміні власника, приватизації, банкрутстві сільськогосподарських підприємств, зміни їхньої спеціалізації, а також працевлаштування безробітних. Перспективним є створення на селі додаткових робочих місць, насамперед для молоді, у підсобних господарствах, переробних підприємствах, соціальній сфері, підтримка молодіжного підприємництва і фермерства, розвиток ринкової інфраструктури, передусім щодо маркетингової, заготівельно-збутової діяльності, інформаційного обслуговування виробників сільськогосподарської продукції. Бажано б у трудовому та податковому законодавстві чітко віднести до категорії зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю громадян, що не працюють за наймом на підприємствах, в організаціях, установах із статусом юридичної особи, а мають власну землю й ведуть господарську діяльність в аграрній сфері, сплачують податки та обов’язкові платежі. При наданні статусу безробітного у ролі критерію для селян повинен виступати не розмір земельної ділянки, а доходи, які одержують із неї, розміри і тривалість сплати внесків у фонд зайнятості. Сучасне становище сільських регіонів потребує посилення регулятивної функції держави щодо соціального розвитку села, яка б передбачала суттєве коригування всієї аграрної політики у бік підтримки вітчизняних сільськогосподарських виробників і збільшення державного фінансування соціальних програм у сільській місцевості. Забезпечити сприятливу цінову й соціально-економічну політику, яка б ліквідувала диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію, створила умови на підвищення платоспроможного попиту населення. І в основі всіх цих заходів необхідно тримати людину, визначаючи її здатність посідати певне місце в екосистемах й підпорядковуватися дії певних екологічних правил та законів, включення людини у функціональні зв’язки речовинного, енергетичного, інформаційного та іншого ґатунків. Такий підхід уможливлює побудову загальної моделі розвитку сучасного українського села як цілісності (антропогенезу), що виникла і реалізує себе в біосфері.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Завантажити реферат