Сторінка
21
Головна мета аудиту – перевірити правильність відображення у фінансовій звітності результатів фінансово-господарської діяльності підприємства та своєчасності й повноти перерахування податків.
Насамперед аудитор встановлює правильність визначення підприємством передбачуваного доходу від реалізації товарів (продукції,робіт, послуг).
Інформаційною базою при цьому можуть бути калькуляції продажних цін на власну продукцію та покупні товари.
Аудитору слід врахувати, що норми Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" стосуються звітів підприємств усіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. У статті звіту про фінансові результати "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" показується загальна сума доходу без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів, податку на додану вартість, акцизного збору.
Для визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції чи наданих послуг слід із доходу (виручки) від реалізації вирахувати податки, збори, знижки тощо. Аудитор перевіряє правильність визначення результату операційної діяльності.
Для визначення валового прибутку чи збитку від операційної діяльності береться до уваги сума доходу, податку на додану вартість та собівартість реалізованого товару (готової продукції).
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" передбачено, що дохід визнається за умови збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу.
Однак не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
— сума ПДВ, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;
— сума попередньої оплати продукції;
— сума авансу в рахунок оплати продукції;
— сума завдатку під заставу в погашення позики, якщо передбачено договором;
— надходження, що належать іншим особам тощо. Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією. Особливій перевірці підлягає правильність відображення в обліку тієї суми прибутку, яка повинна бути перерахована в бюджет внаслідок застосування до підприємства економічних санкцій за вуалювання (заниження) доходу (прибутку), пені за несвоєчасне перерахування податків. Суми таких санкцій покриваються за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, і на величину оподаткованого доходу (прибутку) не впливають.
Таким чином, під час перевірки фактичного прибутку слід встановити насамперед правильність відображення у звітності фактичної виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Для цього ревізор використовує такі джерела інформації:
— звіт про фінансові результати;
— журнали-ордери по рахунках 23,28,301;
— первинні документи на реалізацію власної готової продукції і покупних товарів, книгу обліку РРО;
— виписки з рахунків у банках;
— прибуткові касові ордери на оприбуткування готівки за оплачену продукцію;
— платіжні доручення (вимоги-доручення) на оплату реалізації за безготівковими розрахунками.
По-перше, на підставі вищевказаних документів аудитор зіставляє дані Звіту про фінансові результати за статтею "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" з даними Головної книги з рахунка 70 "Доходи від реалізації". Сума розбіжностей повинна дорівнювати сумі податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (коди рядків 015, 020, 030 звіту про фінансові результати). Якщо встановлено невідповідність суми, відображеної в Головній книзі й оборотній відомості за синтетичними рахунками з кредиту рахунка 70 "Доходи від реалізації", сумі, одержаній після зменшення суми виручки у Звіті про фінансові результати на суму ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу, то ревізор з'ясовує причину такої невідповідності та вживає разом із головним бухгалтером заходи щодо її виправлення відповідно до чинного законодавства.
По-друге, аудитор перевіряє правильність відображення у звітності собівартості реалізованої продукції та товарів. З цією метою слід зіставити дані Головної книги (оборотної відомості за синтетичними рахунками) з записами в журналах-ордерах за рахунками 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".
По-третє, перевіряють правильність і законність оформлення операцій щодо відпуску продукції з обслуговування банкетіву первинних документах: слід зіставити за накладними, рахунками-фактурами, відповідність дат. При розбіжності дат слід порівняти період відображення операції щодо обслуговування банкетів в обліковому регістрі з датою їх оплати за випискою банку й платіжним дорученням чи видатковим касовим ордером.
У ринкових умовах господарювання, коли фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється за рахунок власних фінансових ресурсів, а в разі їх нестачі — за допомогою позичкових коштів, постає необхідність аналізу фінансового стану, зокрема в оцінці фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел.
Фінансова сталість встановлюється шляхом співвідношення власного капіталу до валюти банку, а також до забезпечення майбутніх витрат і платежів, довгострокових, поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів.
Крім того, слід зіставити залучені та власні кошти й визначити коефіцієнт їх співвідношення. Коефіцієнт маневрування власних коштів вказує на ступінь їх мобільності й визначається діленням суми власних оборотних засобів на всю суму їх джерел.