Сторінка
15
7) для відшкодування фізичним особам втрат у разі виникнення рекламацій, форс-мажорних обставин, що призвели до невиконання юридичною особою-резидентом (або постійним представництвом юридичної особи-нерезидента), яка надає послуги з оплатою в іноземній валюті відповідно до чинного законодавства України, зобов'язань перед фізичною особою, яка сплатила в іноземній валюті вартість послуги.
Видача готівкової іноземної валюти з поточного рахунку або продаж дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті на відрядження за кордон здійснюється уповноваженим банком:
— за наявності заявки юридичної особи-резидента або постійного представництва юридичної особи-нерезидента, що містить такі дані:
— номер і дату наказу (розпорядження);
— прізвище, ім'я та по батькові осіб, які виїжджають за кордон;
— строк перебування за кордоном;
— розрахунок витрат.
Подається також доручення на отримання коштів на відрядження у касі уповноваженого банку. Документи, що надаються для виплати іноземної валюти на відрядження за кордон, залишаються в уповноваженому банку;
— відповідно до наданого розрахунку витрат юридичної особи-резидента або постійного представництва юридичної особи-нерезидента, але в сумі, що не перевищує на одного працівника 300 дол. США готівкою на добу чи в еквіваленті цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом, установленим Національним банком України на день видачі коштів з каси уповноваженого банку, для оплати добових та витрат за наймання житлового приміщення за кордоном.
Для забезпечення транспортних витрат працівника за кордоном під час відрядження видача готівки здійснюється у сумі до 1000 дол. США на одного працівника чи в еквіваленті цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним обмінним курсом, встановленим Національним банком України.
Виплата коштів на представницькі витрати (організацію прийомів та інших офіційних заходів за кордоном) юридичним особам-резидентам та постійним представництвам юридичних осіб-нерезидентів для від'їжджаючих працівників за кордон провадиться уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства України за наданою заявкою.
Загальна сума іноземної валюти готівкою або дорожніми чеками у вільно конвертованій валюті, що вивозиться одним працівником — резидентом чи нерезидентом, не може перевищувати суми, встановленої Порядком переміщення валюти через митний кордон України. Якщо сума витрат на відрядження перевищує встановлені норми вивезення іноземної валюти, то для здійснення розрахунків за кордоном використовується корпоративна пластикова картка однієї з міжнародних платіжних систем.
Уповноважений банк при видачі іноземної валюти або дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті надає юридичній особі-резиденту або постійному представництву юридичної особи-нерезидента дозволи на вивезення за кордон їх працівниками іноземної валюти готівкою відповідно до Порядку переміщення валюти через митний кордон України.
Відшкодування працівнику витрат власних коштів в іноземній валюті у відрядженні за кордоном здійснюється відповідно до чинного законодавства України у грошовій одиниці України за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день виплати зазначених коштів.
Видача готівкової іноземної валюти з поточного рахунку та продаж дорожніх чеків у вільно конвертованій валюті для виїзду за кордон провадиться уповноваженим банком за наявності заявки офіційного представництва чи представництва юридичної особи-нерезидента, яке не здійснює підприємницької діяльності, та доручення на отримання коштів на відрядження у касі уповноваженого банку. Документи, що надаються для виплати іноземної валюти на відрядження за кордон, залишаються в уповноваженому банку.
На працівників офіційних представництв чи представництв юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності і виїжджають за кордон у службових справах, не поширюються добові норми виплат іноземної валюти готівкою.
Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності у фізичних осіб — нерезидентів чи резидентів коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютообмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках:
1) на територіях митниць у разі:
а) сплати мита, митних платежів або зборів фізичними особами — резидентами та нерезидентами відповідно до митного законодавства України;
б) сплати нерезидентами (юридичними й фізичними особами) дорожніх зборів і оформлення перевезень негабаритних, великовагових та небезпечних вантажів;
в) сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами із залученням у разі потреби підрозділів Міністерства внутрішніх справ України відповідно до чинного законодавства України;
г) сплати нерезидентами консульських зборів для відкриття віз на в'їзд в Україну;
ґ) оплати нерезидентами послуг, наданих прикордонними санітарно-карантинними, ветеринарними, фітосанітарними та іншими службами контролю;
д) оплати нерезидентами послуг з обов'язкового медичного страхування, яке гарантує надання їм екстреної медичної допомоги відповідно до чинного законодавства України;
е) реалізації суб'єктами підприємницької діяльності товарів та надання ними послуг (у зоні, що звільнена від сплати мита та податків) за наявності відповідного дозволу Державної митної служби України;
2) на територіях вокзалів, аеропортів та портів у разі:
а) реалізації нерезидентам суб'єктами підприємницької діяльності пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та надання нерезидентам послуг з обслуговування іноземних транспортних засобів (літаків, суден, поромів, потягів), їх пасажирів і членів екіпажу. В таких випадках розрахунки з нерезидентами здійснюються на підставі рахунку, рахунку-фактури або відповідно до укладеного договору (контракту), які передбачають оплату в готівковій іноземній валюті і копії яких е підставою для зарахування іноземної валюти на розподільчий рахунок юридичної особи-резидента.
Підставою для зарахування іноземної валюти на розподільчий рахунок юридичної особи-резидента є копії рахунку (рахунку-фактури) та митної декларації про ввезення іноземної валюти в Україну нерезидентом (на оригіналі митної декларації ставиться відмітка уповноваженого банку про прийняття готівкової іноземної валюти, а копія митної декларації залишається в уповноваженому банку);
б) переоформлення фізичним особам суб'єктами підприємницької діяльності квитків та доплати за багаж у день здійснення цього міжнародного рейсу;
в) реалізації суб'єктами підприємницької діяльності юридичним особам-нерезидентам, які через метеорологічні обставини чи поламання змушені були здійснити непередбачену посадку чи зайти в порт, пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та надання нерезидентам послуг з обслуговування пасажирів і членів екіпажу іноземних транспортних засобів (літаків, суден). Підставою для зарахування іноземної валюти на розподільчий рахунок юридичної особи-резидента е копія рахунку або рахунку-фактури та копія митної декларації про ввезення іноземної валюти в Україну нерезидентом (на оригіналі митної декларації ставиться відмітка уповноваженого банку про прийняття готівкової іноземної валюти, а копія митної декларації залишається в уповноваженому банку);