Сторінка
1

Бюджетний менеджмент: проблеми та перспективи

Для процвітання та розвитку України важливою умовою є стабілізація бюджетної системи в країні. Тому головним завданням у державі є удосконалення основних механізмів бюджетного менеджменту. Ефективність управління бюджетом у ринкових відносинах має вирішальну роль для держави. Саме тому необхідно вивчати і удосконалювати функції органів законодавчої і виконавчої влади та фінансових органів стосовно бюджету та методів, що використовують ці органи у процесі управління бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають під час руху бюджетних потоків.

Як свідчить тисячолітня історія існування ринку, останній завжди ігнорував відрахування коштів з прибутку підприємств на вирішення соціальних проблем і тільки за допомогою ефективного бюджетного менеджменту забезпечуються стабільні соціальні гарантії.

На сьогодні розвиток фінансових відносин в Україні потребує удосконалення бюджетного менеджменту з метою підвищення ефективності державних послуг за рахунок раціонального використання бюджетних коштів. Тому нашим завданням є ретельне вивчення суті проблем бюджетного менеджменту за допомогою різних джерел наукової літератури та визначення основних напрямів удосконалення управління бюджетними ресурсами нашої країни.

Дослідженням з проблем бюджетного менеджменту присвячені останні публікації Вегери С.А., Ісмаїлова А.Б., Левицької С.О., Сафонової Л.Д., Самошкіної О.А., Чугунова І.Я., Юрія С. та інших економістів [2, 7, 9, 11-13].

Існують різні думки щодо на визначення бюджетного менеджменту. Одні автори визначають бюджетний менеджмент як управління коштами державного та місцевого бюджетів з метою цільового та ефективного їх використання, або іншими словами, це управління публічними коштами прозорими методами [5, 9]. Інший науковець вважає, що бюджетний менеджмент – це сукупність взаємопов’язаних дій (управлінських функцій), прийомів, методів, спрямованих на керування бюджетними ресурсами і відносинами, що виникають у процесі руху бюджетних потоків [11, с.13]. На нашу думку, бюджетний менеджмент являє собою комплекс принципів, методів, функцій, прийомів і засобів з метою ефективного та цільового використання бюджетних ресурсів.

Отже, основним завданням бюджетного менеджменту є уміння успішно працювати як із дохідною, так і видатковою частиною бюджетів.

Недосконала методологія формування дохідної частини бюджету в попередні роки давала різницю від реальних обсягів, як правило, у бік зменшення. Для прикладу візьмемо минулий 2004 бюджетний рік, де видатки Зведеного бюджету України перевищували доходи за період січень–листопад на 6,2 млрд грн. Тому за цей період Державний бюджет України був зведений з дефіцитом 7,8 млрд грн. Подібна тенденція повторювалася з року в рік, що спостерігалося і в бюджетному плануванні на 2005 рік, де передбачено видатки Державного бюджету України у сумі 114 млрд грн., які також перевищують дохідну його частину на 7 млрд грн. [1, 4, 10].

Як показали дослідження, недотримання вимог бюджетного менеджменту виявилося основними причинами порушень використання бюджетів різних рівнів, зокрема:

– недотримання органами місцевого самоврядування та виконавчої влади норм чинного законодавства;

– відсутність належної вимогливості до підпорядкованих установ і організацій щодо бюджетної дисципліни;

– послаблення контролю за використанням бюджетних коштів;

– надання безповоротної фінансової допомоги суб’єктам підприємництва;

– прийняття дефіцитних місцевих бюджетів;

– недотримання порядку розподілу доходів між бюджетами різних рівнів;

– використання не грошової форми розрахунків у бюджетній сфері (з 2002 року заборонено);

– фінансування з місцевих бюджетів установ, які утримувалися за рахунок коштів державного бюджету [3, с. 28–30].

Крім того, Вегера С.А. [2, с. 183] стверджує, що неефективний бюджетний менеджмент спочатку призводить до виникнення надмірної диференціації суспільства, а потім до соціального конфлікту або навіть до соціальної катастрофи.

Тому з метою застереження подібного, особливо у міжбюджетних відносинах, бюджетний менеджмент повинен забезпечувати наступне:

– виконання окремих соціальних та економічних функцій;

– виконання повноважень, закріплених за кожним рівнем бюджетної системи;

– закріплення джерел доходів усіх рівнів;

– підтримку регіонів [7, с. 28].

На думку деяких авторів, ефективному бюджетному менеджменту заважають такі фактори: ручне управління місцевими бюджетами, завищення показників доходів, непередбачення субвенцій, непідпорядкованість ДПІ місцевим радам, відповідальність за помилки, допущені Мінфіном. Наприклад, на території Харківської області в 2003 році зібрано податків на душу населення – 1100 грн., а видатків з місцевих бюджетів області лише 560 грн. на душу [5, 8].

Бюджетний менеджмент повинен включати в себе такі складові:

– бюджетне планування;

– організацію виконання бюджету;

– облік виконання бюджету та звітність;

– контроль за виконанням бюджету [11, с. 17].

Бюджетному плануванню держави передує підготовча робота, що включає в себе розробку основних прогнозних макропоказників соціального і економічного розвитку України на плановий рік; розробку і затвердження Постанови Верховної Ради України „Про основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний рік”; аналіз виконання бюджету за минулий рік і очікуване виконання бюджету в поточному році та підготовку інструктивних листів про особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний рік [11, с. 36].

На жаль, головна функція бюджетного менеджменту – стратегічне планування – у сучасних умовах не реалізується в Україні. Спроби розробити деякі стратегічні документи були, але невдалі, наприклад, бюджетна концепція (її розробка так і не була завершеною). У напрямі реалізації функції стратегічного планування першим кроком можна вважати розробку бюджетної резолюції на кожен рік (перша бюджетна резолюція була прийнята 7 липня 1995 року).