Сторінка
1

Сучасні технології фінансового аналізу інвестиційного проекту

На відміну від часів адміністративно-командної економіки, коли рішення про створення підприємства чи про його подальший розвиток приймалося “зверху”, у нових економічних умовах існуючий або потенційний власник має сам дбати про обґрунтованість рішень щодо доцільності інвестування.

Для обгрунтування рішень щодо капітальних інвестицій відповідний про-ект повинен отримати оцінку за двома критеріями: 1) фінансова спроможність (фінансова оцінка); 2) економічна ефективність інвестицій (економічна оцінка). Мета фінансової оцінки – проаналізувати стан ліквідності (платоспроможності) проекту протягом усіх періодів інвестиційного циклу. Висновки про доцільніс-ть інвестицій базуються на зіставленні обсягу інвестицій і прогнозних грошо-вих потоків з урахуванням вартості залученого капіталу. У разі отримання ві-д’ємного сальдо грошових потоків станом на будь-який період, проект треба відхилити або відшукати додаткові джерела його фінансування. Іншими слова-ми, за фінансовим критерієм проект прийнятний, якщо генерований інвестиція-ми сумарний грошовий потік покриває їх розмір (в розрізі окремих періодів ча-су) з урахуванням зміни вартості грошової одиниці у часі.

Економічна оцінка доцільності інвестицій виконується із застосуванням простих статистичних методів (термін окупності, норма прибутку) і методів ди-сконтування, що враховують фактор зміни вартості грошей у часі: NPV – Net Present Value (чиста теперішня вартість), IRR – Internal Rate of Return (внутріш-ня норма рентабельності), PI – Profitability Index (індекс дохідності), ACC – An-nual Capital Charge (метод аннуітету). Ці методи є хрестоматійними і широко висвітлюються в сучасній навчально-монографічній літературі [1; 2; 3; 5].

Обидва зазначені критерії доповнюють один одного і мають узагальню-ючу назву “комерційна оцінка інвестиційного проекту” (рис. 1 [5]).

Ураховуючи предметну спеціалізацію обраної теми наукової доповіді, ми насамперед розглянемо питання фінансової експертизи інвестицій.

На рис. 2 подано укрупнену схему алгоритму фінансової експертизи інве-стиційного проекту яку запропонувала К.В. Ізмайлова [3]. Усі розрахунки вико-нуються за спеціально створеною “Робочою книгою” у середовищі MS Excel, що складається з таких листів (при цьому використовуємо методику К. Карлбе-рга [4]).

Лист 1. Визначення потрібної суми інвестицій, джерел та умов їх фінан-сування (за періодами часу): витрати підготовчого періоду; організаційні витра-ти; придбання чи оренда земельної ділянки; вартість нового будівництва (роз-ширення, реконструкції, модернізації, придбання обладнання); придбання нема-теріальних активів (ліцензії, торгової марки, програмних продуктів); обсяг інве-стицій в оборотні активи (виробничі запаси, запаси готової продукції, дебітор-ську заборгованість); інвестиції в науково-дослідні роботи; формування резерв-ного фонду або фонду непередбачених проектом витрат. Джерела фінансува-ння: власні кошти; позичкові кошти (банківський кредит, лізинг, позики юриди-чних осіб, емісія корпоративних облігацій). Будь-яке джерело залучення коштів має вартість – сплата дивідендів власникам та сплата відсотків за кредит (і зро-зуміло основної його суми) позичальникам (фінансово-кредитним установам).

При цьому слід пам’ятати, що суттєва різниця у платі за власні та позико-ві кошти полягає в тому, що дивіденди сплачуються з чистого прибутку підпри-ємства, а сплачені відсотки за кредит є складовою валових витрат, а отже змен-шують операційний прибуток підприємства з метою оподаткування; крім цього використання позикових коштів збільшує до певної міри рентабельність влас-ного капіталу підприємства – ефект фінансового лівериджу. На листі 1 скла-даються графіки виплати дивідендів і обслуговування кредиту.

Лист 2. Прогноз амортизаційних відрахувань (за періодами часу). Розра-хунок цього аркуша має двобічний характер, оскільки з одного боку амортиза-ційні відрахування можна розрахувати за бухгалтерським обліком (за будь-яким із п’яти методів санкціонованими П(С)БО 7), а з іншого – розрахунок мо-жна здійснити за податковим обліком. Але на нашу думку амортизаційні відра-хування слід розраховувати спираючись саме на останній метод, оскільки змен-шення прибутку з метою оподаткування на суму амортизаційних витрат здійс-нюється лише за податковим методом (тобто лише в цьому випадку генерова-ний проектом грошовий потік буде мати коректне значення).

Лист 3. Прогнозний звіт про виручку від реалізації продукції, про собівар-тість реалізованої продукції, про адміністративні витрати та витрати на збут (за періодами часу). Нагромадженням вільних коштів передбачається їх переказ на депозит або в інші фінансові інвестиції з отриманням в майбутньому відповід-них доходів. Такий переказ можна запрограмувати, задаючи гранично припус-тимий рівень не капіталізованих коштів. Інвестовані кошти таким чином повер-татимуться не лише у вигляді амортизаційних відрахувань та прибутку від реа-лізації продукції, а й у формі суто фінансових доходів.

Лист 4. Аналіз беззбитковості з графічною інтерпретацією (за періодами часу).

Лист 5. Прогнозний баланс активів і пасивів інвестиційного проекту (за періодами часу).

Лист 6. Прогнозний баланс руху коштів (за періодами часу).

Лист 7. Аналітичні показники фінансового стану інвестиційного проекту по таких групах: платоспроможності, рентабельності, фінансової незалежності, ділової активності (за періодами часу).