Сторінка
18

Національна валюта Уукраїни та шляхи її стабілізації

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з опе­рацій з купівлі-продажу валют сплачують юридичні та фізичні особи, які купують валюту за гривні.

Уповноважені банки та організації, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют на основі агентських угод з уповно­важеними банками, та клієнти уповноважених банків, які ку­пують готівкову або безготівкову валюту, в заявках щодо купівлі-продажу валюти та у квитанціях про здійснення опе­рацій обміну валюти повинні передбачати окремим рядком додатковий збір, який потрібно сплатити на обов'язкове дер­жавне пенсійне страхування у розмірі 1% суми операції з купівлі-продажу валют.

Уповноважені банки, юридичні особи та організації, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют на основі агент­ських угод з уповноваженими банками, разом із заявками на купівлю іноземної валюти видають платіжні доручення про перерахування відповідних сум збору до Пенсійного фонду.

Уповноважені банки, юридичні особи та організації, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют на основі агент­ських угод з уповноваженими банками, перераховують суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% суми операцій з купівлі іноземної валюти на рахунки органів Пенсійного фонду, де вони перебувають на обліку як платники цього збору.

При цьому банки сплачують зазначений збір у гривнях із суми, витраченої на купівлю валюти для власних потреб і для здійснення готівкових обмінних операцій.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується фізичними особами з операцій купівлі-продажу валют, перераховується уповноваженими банками на рахунок органів Пенсійного фонду, в яких ці банки зареєстровані як платники збору, в розмірі 1% обсягу продажу готівкової іно­земної валюти, обчисленого за курсом продажу без урахуван­ня суми збору.

Уповноважені банки щодня ведуть облік сплачених фізич­ними особами сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на таких рахунках:

в установах комерційних банків — на окремому аналітич­ному рахунку балансового рахунку №3620 "Кредиторська за­боргованість за податками та обов'язковими платежами";

в установах Національного банку — на окремому аналі­тичному рахунку балансового рахунку №4715 "Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами".

Уповноважені банки перераховують суми сплаченого збо­ру на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунки органів Пенсійного фонду в такому порядку:

якщо протягом операційного дня сума збору, що обліко­вується, дорівнює або перевищує 50 гривень, — протягом на­ступного операційного дня;

якщо протягом операційного дня сума збору, що обліко­вується, менше ніж 50 гривень, — не пізніше того операційно­го дня, коли така сума збору досягне 50 грн.

Звіт про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування подається платниками цього збору щокварталу у терміни, визначені органами Пенсійного фонду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "По­рядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страху­вання з окремих видів господарських операцій" від 3 листо­пада 1998 p. №1740 Національний банк України прийняв постанову Правління "Про внесення доповнень до "Техніч­них вимог до автоматизації операцій з валютою в пунктах обміну" від ЗО грудня 1998 p. №564, в якій додатково введено пункт про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне стра­хування при здійсненні операцій купівлі готівкової інозем­ної валюти фізичними особами, затверджено додаток 8 з фор­мою реєстру стягнення зборів до Пенсійного фонду.

Організація контролю за роботою обмінних пунктів упов­новаженими органами передбачає перевірку видачі, здачі й обліку іноземної валюти та сум у гривнях, додержання вимог зберігання валютних коштів, правильності ведення бухгал­терського обліку та документації, оформлення реєстрів-жур­налів та додержання курсів валют.

Контроль поділяють на вступний, поточний та виїзний.

Вступний контроль здійснюється регіональними управ­ліннями Національного банку України з метою аналізу доку­ментів на отримання права на здійснення обмінних операцій.

Поточний контроль базується на аналізі звітності, яку подають уповноважені банки відносно діяльності обмінних пунктів.

Проте операції з іноземною валютою та платіжними доку­ментами в іноземній валюті (в тому числі валютообмінні опе­рації) згідно з пунктами 309 і 310 розділу 1 глави VII Інструкції №1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 7 липня 1994 p. за №129 із змінами та доповненнями від 15 вересня 1998 p. №368, від 28 вересня 1998 p. №395 та від ЗО вересня 1998 p. №402, здійснюються також через операційні каси уповноважених банків: прибут­кові, видаткові та прибутково-видаткові на підставі відповід­них касових документів.

Операції з готівковими валютними цінностями (в тому числі валютообмінні операції), що здійснюються в операційних ка­сах, відповідно до ст. 4 Закону не підлягають патентуванню, оскільки такі каси за своїм статусом не е пунктами обміну іноземної валюти.

Отже, виходячи з викладеного, з 14 серпня 1997 p. патен­туванню підлягають операції з торгівлі готівковими валют­ними цінностями, які здійснюються у пунктах обміну іно­земної валюти, в тому числі у пунктах обміну уповноваже­них банків, незалежно від місцезнаходження цих пунктів.

Якщо уповноважений банк в одному приміщенні з операцій­ною касою відкрив пункт обміну іноземної валюти і зареєстру­вав його в обласному управлінні Національного банку України, що, в свою чергу, потребує реєстрації сертифікованої комп'ютер­ної системи або ЕККА у податковій адміністрації, то операції з торгівлі готівковими валютними цінностями у цьому пункті підлягають патентуванню згідно з вимогами Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".