Сторінка
3

Склад видатків місцевих бюджетів України. Напрямки реформування місцевого оподаткування в Україні. Проблеми формування і використання місцевих бюджетів в щорічних законах про державний бюджет

За умов загрозливої екологічної ситуації в Україні корисними стануть місцеві екологічні податки, які доцільно стягувати у вигляді штрафів за забруднення повітря, водоймищ, лісів та інших природних ресурсів, захоронення й утилізацію шкідливих відходів. Такі податки можуть стати дієвим інструментом у забезпеченні збереження та охорони довкілля i поліпшення екологічної ситуації в країні.

Нині вигідне територіальне розташування населених пунктів, сприятливі природно-кліматичні фактори, наявність i використання корисних копалин та інші чинники майже не впливають на рівень економічного та соціального розвитку територіальних громад, насиченість об’єктами соціальної та побутової інфраструктур, ступінь задоволення суспільних потреб населення. Склалося становище, за якого багаті природними ресурсами території перебувають у жалюгідному стані, потерпають від нестачі електроенергії, відсутності газопостачання, зручних шляхів сполучення; місцеві органи влади не мають коштів для утримання в належному стані вулиць, парків, місць відпочинку, кладовищ тощо.

Імовірно, встановити залежність між об’єктивними факторами сприятливого природного та територіального розташування населених пунктів i рівнем добробуту територіальних громад можна за допомогою особливих місцевих податків чи зборів, які доцільно стягувати із суб’єктів господарювання, що здійснюють промислове споживання цих благ з метою одержання вигоди. На території таких населених пунктів доцільно запроваджувати спеціальні місцеві податки та збори з користувачів природних багатств, а кошти спрямовувати на охорону довкілля, відновлення спожитих природних благ, створення необхідних умов для життєдіяльності населення.

Різке розшарування суспільства внаслідок поглиблення кризових явищ спричинило значне збільшення кількості безробітних, бідних, жебраків i безпритульних. Хронічний дефіцит фінансових ресурсів унеможливив надання допомоги таким категоріям населення на рівні, достатньому для їхнього пристойного існування. I тому одним із шляхів розв’язання цієї нагальної проблеми могло б стати надання права місцевим органам самоврядування встановлювати (хоч би тимчасово) надбавки до податку на прибуток підприємств i прибуткового податку з громадян (відповідно до росту нагромаджень, оплати праці на підприємствах, що працюють на території місцевої ради) з цільовим спрямуванням одержаних коштів на створення громадських їдалень, притулків для бідних, надання допомоги соціально незахищеним верствам населення, які з тих чи інших причин залишилися поза державною системою соціального захисту.

Доцільним заходом було б утворення в складі бюджетів територіальних громад спеціального фонду підтримки бідних, до якого можна зараховувати кошти від встановлених надбавок до загальнодержавних податків i обов’язкових платежів.

Одним із можливих напрямів розширення переліку місцевих податків i зборів є запровадження місцевих акцизів (наприклад, на тютюнові та алкогольні вироби), повернення до використання податку з продажу імпортних товарів. Окрім фіскальної функції податок з продажу імпортних товарів виконував би ще й протекціоністську, а місцеві акцизи на алкоголь i тютюн обмежували б споживання шкідливих для здоров’я людини товарів.

Зарубіжний досвід показує також, що можна запроваджувати в Україні податки на цінні папери (на емісію акцій та облігацій), на біржові операції, на грошові капітали, на приріст капіталу, на осіб, які володіють двома квартирами, на видовища, на право розміщення офісів у центральній частині міста та ін.

Звичайно, йдеться не про одночасне запровадження всіх цих податків. Робити це необхідно обережно, поетапно i в контексті реформи всієї податкової системи, під час якої доцільно збалансувати співвідношення між надходженнями від загальнодержавних i місцевих податків на користь значного підвищення частки других.

Загалом система місцевих податків i зборів в Україні еволюціонує. Нині вона є значним фінансовим ресурсом для місцевого самоврядування. Але інститут місцевих податків i зборів в Україні, порівняно з країнами Заходу, фактично перебуває на початку шляху свого становлення. Вітчизняна система місцевого оподаткування потребує докорінного реформування.

Реформуючи систему місцевого оподаткування, потрібно насамперед змінити ставлення до місцевих податків i зборів i не розглядати їх як другорядні податки в складі системи оподаткування, суттєво піднести їхнє значення та роль у формуванні фінансових ресурсів місцевого самоврядування.

Для розв’язання проблеми фінансового забезпечення місцевих бюджетів необхідно законодавчо визначити джерела надходження коштів до цих бюджетів.

Докорінного оновлення потребує правова база, яка регламентує місцеві податки та збори в Україні. Це насамперед стосується Декрету № 56-93. Доцільно розробити й прийняти новий закон України про місцеві податки, платежі i збори, в основу якого слід покласти нову ідеологію місцевого оподаткування з урахуванням світового досвіду.

Вже неодноразово висловлювалися пропозиції щодо необхідності надання органам місцевого самоврядування права запроваджувати на своїй території власні податки та збори. Як аргумент висувається теза про те, що на місцях завжди є свої особливі об’єкти оподаткування, які можуть відчутно поповнити доходи місцевих бюджетів, що дасть змогу спрямувати додаткові кошти на вирішення економічних i соціальних проблем регіонів.

Щодо вдосконалення вже запроваджених місцевих податків i зборів насамперед зауважимо, що Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про місцеві податки i збори» ще у вересні 1996 р.

З метою прискорення прийняття цього Закону 09.11.98 р. Кабінет Міністрів України подав Президенту України проект Указу Президента України «Про місцеві податки i збори» та відповідний проект Закону.