Сторінка
2

Склад видатків місцевих бюджетів України. Напрямки реформування місцевого оподаткування в Україні. Проблеми формування і використання місцевих бюджетів в щорічних законах про державний бюджет

2. Напрямки реформування місцевого оподаткування в Україні

Функціонування ефективної бюджетної системи України, що складається з державного бюджету та місцевих бюджетів, неможливе без функціонування надійної дохідної бази місцевих бюджетів. Місцеві податки i збори мають становити основну прибуткову статтю бюджетів органів місцевого самоврядування поселень усіх типів.

Механізм справляння місцевих податків i зборів в Україні запрацював після проголошення незалежності України в 1991 р. Фундаментом законодавчої бази зі справляння місцевих податків i зборів став Декрет № 56-93, який має силу закону. Саме цим Декретом первісно було визначено види місцевих податків i зборів, їхні граничні розміри, об`єкти оподаткування та джерела сплати. Загалом було встановлено 16 видів місцевих податків i зборів: готельний збір; збір за парковку автотранспорту; ринковий збір; збір за видачу ордера на квартиру; збір з власників собак; курортний збір; збір за участь у бігах на іподромі; збір за виграш на бігах; збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; податок з реклами; збір за право на використання місцевої символіки; збір за право проведення кіно- i телезйомок; збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу i лотерей; комунальний податок; збір за проїзд по території прикордонних областей з автотранспорту, що прямує за кордон; збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.

Однак з того часу законодавча база зі справляння місцевих податків i зборів зазнала істотних змін, у яких платникам іноді важко зорієнтуватися.

Зокрема, відповідно до Закону № 3293-ХІІ до переліку місцевих податків i зборів, передбачених ст. 1 зазначеного Декрету, з 2003 р. додатково внесено місцевий податок з продажу імпортних товарів. Втім, хоч його i внесено до Декрету, запровадження цього місцевого податку неможливе, оскільки справляти його можна буде тільки після внесення цього платежу до переліку місцевих податків i зборів, визначеного ст. 15 Закону № 1251-ХІІ, якою, до речі, запроваджено й такий місцевий збір, як збір, за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг. Отже, місцеве оподаткування в Україні регламентується й Законом № 1251-ХІІ (в редакції 1994 р.), яким спочатку передбачалося 15 видів місцевих податків i зборів. Крім того, Законом № 1251-ХІІ визначено, що механізм справляння та порядок їх сплати встановлюється сільськими, селищними та міськими радами відповідно до переліку i в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому комунальний податок, збір за припаркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак є обов’язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов’язано запровадження цих податків i зборів.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1251-ХІІ податки i збори (обов’язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. Виняток встановлено тільки для АР Крим, якій протягом двох років законами України про Державний бюджет України на відповідний рік (у 2004 р. — ст. 94 Закону № 1344-IV) надано право на проведення експерименту з установлення додаткових місцевих платежів. На 2004 р. на території АР Крим запроваджено:

збір на розвиток рекреаційного комплексу

в АР Крим;

збір на розвиток пасажирського електротранспорту в АР Крим.

Оскільки ст. 17 Декрету № 56-93 визначено порядок справляння та граничні розміри ставок тільки для збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі, то запровадження збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів сфери послуг немає правового підгрунтя, бо граничні розміри ставок збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів сфери послуг не встановлено чинним законодавством, як того вимагає п. 3 ст. 15 Закону № 1251-ХІІ.

Крім вищезазначених платежів Законом № 1065-XIV було внесено до Декрету № 56-93 зміни, якими запроваджено збір за право використання суб’єктами підприємницької діяльності приміщень, пов’язаних з їх діяльністю, що знаходяться в центральній частині населеного пункту та в будинках, що є пам’ятками історії та культури, однак Законом № 1661-III цей збір скасовано.

Законом № 1805-III внесено доповнення до Закону № 1251-ХІІ та Декрету № 56-93, якими запроваджено місцевий екскурсійно-туристичний збір. Однак Законом № 2515-III i цей збір скасовано.

Законами № 641-IV та № 703-IV з 1 січня 2004 р. також скасовано, відповідно, готельний збір та збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.

Таким чином, у 2004 р. в переліку місцевих податків i зборів залишилося 2 податки та 12 зборів (без урахування податків i зборів, запроваджених в АР Крим).

Декрет № 56-93 має особливість, яка полягає в тому, що цей Декрет передбачає запровадження місцевих податків i зборів за рішенням органу місцевого самоврядування. Цей же орган для кожного платежу розробляє й затверджує положення, яким визначається порядок сплати та перерахування до місцевого бюджету податків i зборів відповідно до переліку i в межах установлених граничних розмірів ставок. Крім того, органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки i збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків i зборів.

Щодо обрахування ставок i розмірів місцевих податків i зборів, які відповідно до Декрету № 56-93 обраховувалися у співвідношенні з мінімальною заробітною платою, то відповідно до Закону № 297/95-ВР вони, крім ринкового збору, обраховуються у співвідношенні з неоподатковуваним мінімальним доходом громадян за місяць.

Розширення переліку місцевих податків i зборів має відбуватися за рахунок запровадження податків із цільовим використанням одержаних коштів. Наприклад, збори на прибирання та освітлення вулиць, за збирання сміття, впорядкування парків, зон відпочинку, кладовищ тощо.