Сторінка
10
Сьогодні в Україні на тисячу осіб населення в середньому припадає чотири чинних малих підприємства. Для порівняння: у розвинутих країнах цей показник становить – 33, в Польщі, Чехії, Угорщині-20, Словенії-14, Естонії-11, Румунії-10.
Орієнтуючись на критерії, що характеризують розвинуту фазу сектора малого бізнесу, можна констатувати, що в Україні він не досяг розмірів, які задовольняють потреби суспільства в товарах і послугах, не дістався порогу “критичної маси”, коли починає діяти ефект самоврегулювання і само відтворення, тобто не став якісною характеристикою господарюючої системи.
Найперспективнішими напрямами впровадження франчайзингової системи в Україні в сучасних умовах є роздрібна торгівля, громадське харчування, побутові послуги, будівництво, автосервіс, готельне господарство, пункти прокату. Значний потенціал закладено в сектори охорони здоров'я, культури, відпочинку, рекреаційних послуг.
Застосування франчайзингової системи привілейованих зв'язків малого бізнесу з великим у національній економічній системі дасть змогу підтримати підприємців:
— ефективно використати ресурси великих підприємств для підтримки і функціонування підприємницьких структур сфери малого та середнього бізнесу;
— на основі створення невеликих локальних франчайзингових мереж задовольнити потреби споживачів у певних видах товарів, робіт і послуг, які раніше повністю або частково не задовольнялися;
— залучити у господарську діяльність підприємств матеріально-сировинні ресурси й відходи виробництва великих підприємств;
— здійснювати на якіснішому рівні підготовку кадрів для підприємництва;
— створити додаткові робочі місця, що позитивно вплине хоча б частково на розв'язання проблеми безробіття.
В Україні успішне впровадження франчайзингу потребує законодавчого врегулювання, низки положень щодо взаємовідносин, як у середині самої структури, так і у взаємовідносинах із державними та іншими фінансово-кредитними інститутами. Дана проблема може бути вирішена з прийняттям Закону України "Про франчайзинг".
Висновки
Досліджуючи фінансову діяльність акціонерних товариств бачимо, що має свої особливості.Специфіка його діяльності визначається особливостями формування статутного капіталу., так як згідно з вітчизняним законодавством розмір його не повинен бути меншим за суму еквівалентну 1250 мінімальним зарплатам. Виходячи на момент створення товариства. Для порівняння: у більшості країн ЄС мінімальний рзмір статутного капіталу АТ встановлено на рівні 50 тис євро; у Швейцарії - 100 тис.франків. Акціонерами товариства визначаються фізичні та юридичні особи, які є власниками його акцій. Засновники АТ здійснюють свої внески у статутний капітал згідно із засновницьким договором.
Метою всіх господарських товариств є одержання прибутку.Після сплати податків та різних обов"язкових платежів залишається чистий прибуток в розпорядженні АТ, який розподіляється на основі рішення зборів товариства.
Особливо важливе значення в забезпеченні господарських товариств фінансовими ресурсами має формування статутного капіталу. Статутний капітал господарського товариства формується шляхом залучення ним фінансових ресурсів у вигляді грошових коштів або вкладень в майно, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, цінних паперів.
Для концентрації матеріальних та фінансових ресурсів створюються прмислово-фінансові групи. Їх організаційна структура дозволяє вигідно поєднати виробничу і збутову діяльність, максималізувати прибутки за рахунок чіткої схеми розподілу сфер діяльності та відповідальності між учасниками, а також впорядкованої схеми грошових потоків в групі.
Ефективний фінансово-економічний механізм спільної діяльності учасників забезпечується збалансуванням взаємних інтересів учасників групи через механізм внутрішніх фінансово-кредитних відносин. Він включає вільне переміщення фінансових ресурсів в межах групи, механізм внутрішніх цін, удосконалення розрахункових віднолсие між учакниками і головним підприємством, вирішення проблеми неплатежів на основі впровадження вексельного обігу та взаємозаліків. Удосклналення системи управлуння інвестиційними проектами, пільгове кредитування галузей з повільним терміном обороту авнсованого капіталу.
Список використаної літератури.
1. Закон України "Про господарські товариства " (ВВРУ, №49/91).
2. Закон України "Про інвестиційну діяльність" (ВВРУ, 16/97 або ГК,№13/97)
3. Закон про підприємництво від 7 лютого 1992 р.
4. Закон про підприємство від 27 березня 1991 р.
5. Закон " Про оподаткування підприємств "від 18 лютого 1997 р.
6. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.91р.
7. Бланк І. А. Основи фінансового менеджмента т.1: К. Ника-центр, Эльга, 1999, с. 414; т.1 с. 74-99; т. 2, 47в.
8. Бандурка О. М. Фінансова діяльність підприємства – К.: Либідь, 2002 р.
9. Мандриковський М.М."Господарське законодавство"Львів,2003р.
10.Подсолонко В.А та інші,"Підприємництво" навч.посіб.,Київ-2003р
11. Boemle М. Unternehmensfinanzierung. s. 28
12. Завгородний А.Г.,Во-знюк Г.Л.,Смовженко Т.С."Фінансовий словник" Київ,Знання-2000р.
13. Орлюк О.П. "Фінансове право" навч.посіб. Київ,2003р.
14. Онисько С.М., Марич П.М. Фінанси підприємств" підр. -2004р.Львів."Магнолія Плюс"
15. Слав"юк Р.А. "Фінанси підприємств".3-тє видання, Київ-2004р.
16. Терещенко О. О. „Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”, К. 2003р
17. Ковалева А. М. „Финансы фирмы” - Учебник М. ИНФРА. М.-2000; с. 4
18. Русак Н. Л; Русак В. Л. „Основи фінансового аналізу”, монографія
19 Василик О Д."Теорія фінансів":підр. К.НІОС.-2001р.
20. Клейнина М. Н. “Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности” - М., НВ-Центр, с. 277
21. Поляк Г. Б.”Финансовый менеджмент”- М. ЮНИТИ
22. Ришар Ж. “Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия” (перевод с французского), М.- 1997
23. Вороніна Л. І. „Малий бізнес та підприємництво”, 2001р. - с.33
24. Кривенко К. Т. „Політична економія”- К.: 2001р.,с.222-224
25. Шелудько В.М. "Фінансовий ринок" навч.пос.Київ,/Знання -2002р.
26. Журнал „Фінанси України” №10, 2003 р., с.62,; №2, 2001р., с.78-79; №9,2005р.