Сторінка
9

Фінанси акціонерних підприємств

Фінансова підтримка у формі франчайзингу користується широкою попу­лярністю в США, Канаді, Західній Європі, Японії, в країнах Карибського й Тихоокеанського басейнів.

Для України франчайзинг є порівняно новим явищем, тоді як у промис­лове розвинутих країнах він практикується століттями, забезпечуючи потреби суспільства в різних послугах. Більшість істориків підприємництва вважають, що франчайзинг зародився у США. Наприкінці XIX століття, коли ряд вели­ких компаній США продають малому бізнесу право на продаж своїх виробів по всій країні, він досягає розквіту.

Піонером в освоєнні франчайзингу вважають компанію "Зінгер". Спонукала до цього її власника нестача грошових засобів. Щоб не зменшувати обсяг вироб­ництва, компанія вирішила продати правова реалізацію швейних машин не­залежним продавцям на певній території.

Інша молода компанія "Дженерал моторе" також у 1898 році створює ефективну франчайзингову систему. Не маючи засобів для відкриття власної мережі магазинів, вона продає парові двигуни через дилерів, таким чином запроваджуючи початок сучасної системи продажу автомобілів. Дилеру виді­ляється певна територія і гарантується захист від конкурентів. Натомість він бере на себе зобов'язання не продавати машини інших виробників, забезпечу­вати високий рівень обслуговування і підтримувати імідж компанії.

На початку XX століття була запроваджена нова форма організації франчайзингу між оптовими і роздрібними торгівцями у Великобританії. Франчайзер-оптовик дає змогу невеликим підприємствам роздрібної торгівлі отримати вигоду, використовуючи торгову марку франчайзера і при цьому зберігаючи деяку незалежність.

Період найбільшого розвитку франчайзінгу припадає на 1980 рік у США, де кожних 6,5 хвилини відкривалося нове франчайзингове підприємство. На сьогодні франчайзинговими мережами в США створюється близько 13% ВНП, у них зайнято 7 млн. осіб. За даними міністерства торгівлі США, протя­гом останніх дванадцяти років реалізація товарів і послуг компаніями, які працюють за системою франчайзингу, зростає щомісячно на 10%. За прогно­зами експертів, після 2000 року в США частка франчайзингу в роздрібному товарообороті досягатиме 50%, нині вона становить 35%. Після США най-сильнішими є позиції франчайзингу в Канаді, де його частка в роздрібному товарообороті досягає 26%; у Західній Європі та Японії — близько 10%.

У франчайзингу, що розвивається, роль посередника виконує група інвес­торів, яким материнська компанія поступається винятково правом на освоєн­ня регіону. До обов'язків посередника входить зобов'язання у визначений термін відкрити певну кількість торгових або сервісних точок (термін і кіль­кість обумовлені франшизою) на даній території.

З одного боку, франчайзингова системдопомогоає різним підприємствам уникнути ряду перешкод із заснуванням і функціонуваь з другого — як корпоративна структура вона обмежує д Але оскільки франчайзинг дедалі більше приваблює дрібних та середніх підприємців, то переваги переважають над недоліками.

Переваги системи для франчайзі полягають у тому, що:

— за певну фіксовану плату франчайзі має можливість навчитися ефектив­них методів управління, підвищити свій професіоналізм і компетентність;

— користуючись розробками материнської компанії, франчайзі ідуть у ногу зі споживчим попитом;

— власник підприємства має можливість користуватися перевагами, які доступні тільки великим компаніям;

— конкуренція відносно невелика (франшиза знижує гостроту суперни­цтва на визначеному сегменті ринку).

До числа недоліків слід віднести:

— обмеженість самостійності, підприємницької ініціативи;

— обсяги продажу встановлюються власнику франшизи відповідно до політики маркетингу компанії-франчайзера;

— небезпека краху у випадку банкрутства або зменшення популярно­сті франчайзера;

— проблеми спадкоємності справи: у разі смерті особи, на яку оформлена франшиза, у родичів можуть виникнути проблеми зі спадщиною, якщо фран­шизою передбачено обов'язковий продаж справи у разі смерті франчайзі.

З позиції франчайзера перевагами вважаються:

1. збільшення ринку збуту при мінімальних вкладеннях;

2. економія на матеріальному заохоченні найманих працівників: франчай­ зі як власник підприємства має особистий стимул до максимізації прибутку;

3. одержання додаткового прибутку шляхом поставок франчайзі уніфор­ми, упаковки, устаткування для залів та офісів.

4. франчайзі, перебуваючи безпосередньо біля споживача, точніше відчу­вають його настрої, коливання попиту і умови конкуренції, що для франчай­зера є продуктивним джерелом новаторських ідей

Водночас слід зазначити ряд недоліків

1. зниження гнучкості системи управління, складність у переміщенні точки;

2. неможливість заміни “небажаного” франчайзі; навіть якщо він невміло управляє точкою, доки не порушені ним умови франшизи, він “недоторканий”

3. проблеми з обліком і звітністю: франчайзер не може бути впевнений у тому, що одержує від франчайзі правдивий звіт про діяльність;

4. складність проведення контролю: погана репутація одного франчайзі здатна заплямувати репутацію всієї мережі, кинути тінь на торгову марку.

Вітчизняним підприємцям франчайзинг відомий завдяки таким компані­ям, як "Макдональдс", "Домінос Ніцца", "Холідей Інн", які мають міжнарод­ні франчайзингові мережі. Так, американська корпорація "швидкої їжі" "Макдональдс" вже сьогодні охоплює більш як 21 тис. ресторанів у 101 країні світу, обслуговуючи щоденно майже ЗО млн. клієнтів. Близько 66% усіх рестора­нів корпорації керуються 4500 франчайзинговими агентами, які одночасно є і незалежними підприємцями, і членами єдиної команди.

Перспективність застосування франчайзингу підтверджує життєздатність малих фірм. За даними АМБ, у США наприкінці п'ятого року існування бан­крутами стали лише 14% франчайзингових підприємств, тоді як для незалеж­них молодих фірм цей показник становить більш як 65%'. Слід зазначити, що стан ринкового середовища розвинутих країн суттєво відрізняється від еконо­міки України Сталим ринковим відносинам притаманні дієвість й усталеність законодавства, інформаційна відкритість, розвинута ринкова інфраструктура, фінансова стабільність, офіційно мінімальна криміналізація.