Сторінка
2

Фінанси акціонерних підприємств

Від недооцінення ролі держави у проведенні фінансової політики застерігав зокрема О.Д.Василик, наголошуючи, що реформації потребують величезних затрат фінансових ресурсів, а мобілізувати такі кошти й визначити напрямки їх використання можна лише на державномі рівні.[26 с.59]

Вчені пропонують виділити такі методи державного регулювання економічних процесів - адміністративні (здійснення прямого впливу на об"єкт регулювання), ринкові ( прведення бюджетно-податкової й кредитно-грошової політики) та державне підприємництво. Методи державного регулювавння економіки та відповідні їм форми утворюють елементи національної системи державного регулювання.

Адміністративні методи базуються на силі державної влади і не пов"язані зі створенням додаткових матеріальних стимулів чи небезпекою фінансових збитків, тому що в їх основу покладено прийняття державою обов"язкових рішень для здійсрення прямого впливу на об"єкт регулювання шляхом одностороннього визначення завдань. Ці методи - перешкоджають отриманню нашою країною статусу країни з ринковою економікою та стає на заваді процесам прийняття її до СОТ.

У перехідний період зміни форм власності держава залишається досить вагомим акціонером. На початок жовнтя 2004року на обліку в реєстрі корпоративних прав перебувало 1436 господарських товариств, у статутних фондах яких є державна частка. Держава здійснювала управління корпоративними правами в 1236 ВАТ і ЗАТ, 88ТОВ та 35 національних акціонерних і державних холдингових компаніях.Утримуючи контрольні пакети акцій АТ, держава на правах власника визначає умови функціонування своєї власності і встановлює критерії її ефективності, виходячи не з принципів підприємництва, а з огляду на сутність та інституціональні завдання саме державної власності, що не існує у світовій практиці.

Ринкові методи державного регулювання прийнятніші і демократичніші. Своїм об"єктом вони визначають фінансову систему суб"єктів господарювання і прводяться в рамках грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики. В їх основу покладено використання таких економічних підойм і стимулів, як ціна, кредит, прибуток; їх зміст не передбачає прямого впливу на об"єкти регулювання, а лише створює для них таку економічну ситуацію, яка б диктувала їм відповідну поведінку з метою досягнення позитивних економічних результатів, тобто стимулювання економічного зацікавлення.

На нинішньому етапі податкові відносини розглядаються як важіль державного регулювання, за допомогою якого можна досить ефективно вплинути на процеси економічного зростання і соціального розвитку.

Наступним чинником впливу на фінансово-господарську діяльність АТ виступає державне регулюввання залучення акціонерного і боргового капіталу. Багато змін було започатковано у механізмах правового регулювання з набранням чинності Цивільного і Господарського кодексами. Сьогодні можна впевнено сказати, що, крім законів України "Про господарські товариства" й "Про цінні папери та фондову біржу". Україна отримала ще два законодавчі акти, які містять спеціальні норми щодо створення, існування та ліквідації акціонерних товариств.Серед принципових нововведень Цивільного кодексу є стаття (п.3. ст.155), яка містить вимоги щодо приведення у відповідність величини статутного капіталу і чистих активв АТ.Це значить що посля закінчення фінансового року АТ повинно порівнювати вартість чистих активів із розміром статутного капіталу 08.04.2004 року № 112, після набрання чинності 1 січня 2004р. Цивільним кодексом України, при прийняті ухвали про випуск облігацій АТ необхідно керуватись частиною другою статті 158 Цивільного кодексу України, ввідповідно до якої акціонерне товариство має право випускати облігації на суму, яка не перевищує розміру статутного капіталу або розміру забезпечення, що надається з цією метою товариству третім особам.

У цілому можна говорити про посилення державного контролю над результатами фінансово-господарської діяльності АТ і збільшенням величини статутного фонду, що сприятиме підвищенню кредитоспроможності та гарантуватиме інтереси кредиторів. У таких умовах дедалі гостріше відчувається відсутність нового закону про АТ, здатного врегулювати численні корпоративні конфлікти і сприяти активізації діяльності АТ на фондовому ринку. За відсутності такого закону створюється парадоксальна ситуація, коли акціонування не лише не сприяє процесу залучення акціонерного капіталу, а й заважає йому.

2.1.Сутність фінансів акціонерних товариств та джерела їх фінансування.

Процес впровадження і розвитку акціонерного підприємництва в Україні пов'язаний з приватизацією об'єктів державної власності, на відміну від «класичного шляху» створення акціонерних товариств, коли акції випускають для того, щоб одержати кошти для будівництва підприємства і розпочати випуск продукції. Зв'язок акціонування з приватизацією виражається в тому, що кожний громадянин України, отримавши свій приватизаційний майновий сертифікат, має стати власником, придбавши акції акціонерного товариства.

Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства.[ 9.с.10]