Сторінка
15

Операції по доходам загального і спеціального фонду місцевих бюджетів

2) земельний податок на незабудовані ділянки. Він сплачується власником з незабудованих ділянок, які приносять чи можуть приносити дохід;

3) мито на житло сплачується юридичними і фізичними особами, які володіють або користуються умебльованими приміщеннями, призначеними для житла;

4) професійне мито (запроваджене на заміну раніше сплачуваного патентного збору) сплачується юридичними і фізичними особами, які здійснюють профе­сійну неоплачувану діяльність.

У структурі непрямих податків найбільшу питому вагу займають платежі за реєстрацію технічного паспорта на автомобіль (біля 55%) та різні надбавки до ставок непрямих податків (біля 40%).

Участь держави у наповненні місцевої скарбниці полягає у стягуванні податкових платежів і їх перерахуванні отримувачам через служби державних казначеїв. Через властиві їй важелі держава гарантує суму затверджених податкових поступлень.

У випадку недоотримання місцевим органом гарантованих поступлень держава виплачує їм різницю між затвердженими і стягненими сумами. Таким чином, держава забезпечує місцевим органам фінансові компенсації, призначені для покриття втрат доходів, спричинених встановленими податковими пільгами чи звільненнями від слати податків.

Надання допомоги здійснюється з 1999 року відповідно до "Договору розвитку і солідарності", яким гарантується збільшення допомоги з врахуванням інфляції, а також надбавки відповідно до зростання темпів ВВП.

Держава надає фінансову допомогу адміністративно-територіальним утворен­ням як на їхні поточні видатки, так і на капітальні вкладення.

Фінансування поточних видатків здійснюється у вигляді дотацій (наприклад, дотації міської солідарності, яка розподіляється між комунами, що знаходяться у важкому стані; дотації сільської солідарності, яка надається малим комунам з незначними коштами та субвенцій, які виплачуються галузевими міністер­ствами (наприклад, на заходи по вдосконаленню громадського транспорту і дорожнього руху).

Фінансова допомога для капітальних вкладень надається у вигляді загальної дотації на капітальне будівництво та цільових субвенцій на капітальне будівництво.

Відповідно, фінансова допомога держави місцевим органам влади може мати узагальнений або спеціальний характер.

Спеціальна допомога призначена для конкретних видатків. Прикладом такої допомоги є спеціальні інвестиційні субсидії держави, призначені для особливих операцій. Вони, як правило, виплачуються галузевими міністерствами (сільського господарства, юстиції, освіти тощо).

Узагальнена допомога не призначена для конкретних цілей і використову­ється на розсуд отримувача. Така допомога розцінюється як загальна дотація (на функціонування, закупівлю обладнання, децентралізацію тощо).

Останніми роками спостерігається зростання частки загальних дотацій у структурі фінансової допомоги держави. Така тенденція сприяє посиленню само­стійності децентралізованих колективів. Адже отриманими від держави коштами вони можуть вільно розпоряджатися на свій розсуд.

Значну частину своїх капіталовкладень місцеві органи самоуправління фінан­сують за рахунок позик. Згідно з законом "Про права і свободи комун, департа­ментів, регіонів" місцеві органи звертаються за позиками до банківського сектору, який пропонує їм широкий спектр фінансових продуктів.

Запозичені кошти служать виключно для фінансування капітальних витрат і не можуть використовуватися для покриття дефіциту бюджету поточних витрат або недостатності власних коштів для погашення боргу.

3.2. Переваги та перспективи вдосконалення казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

Досвід роботи з казначейського обслуговування місцевих бюджетів переконливо свідчить про його перевагу в порівнянні з попередньою системою.

Позитивними факторами казначейського обслуговування місцевих бюджетів є:

1) отримання щоденної інформації про суми доходів, які надійшли до кожного місцевого бюджету (обласного , районного, міського, селищного сільського тощо) за кожним джерелом надходження та суми здійснених видатків кожним розпорядником коштів відповідного місцевого бюджету. Виконання місцевих бюджетів стало прозорим як для органів місцевої влади, так і для суспільства;

2) можливість на центральному рівні володіти оперативною інформацією про надходження коштів по кожній окремій території;

3) скорочення, як мінімум на один день, терміну надходження коштів на рахунки місцевих бюджетів для здійснення видатків у порівнянні з минулими роками, коли місцеві бюджети в частині доходів обслуговувались в установах банків;

4) виключення можливості привласнення місцевими бюджетами доходів, які згідно з чинним законодавством належать до джерел формування інших бюджетів?

• безвідсоткового покриття тимчасових касових розривів при вико­нанні місцевих бюджетів, що в свою чергу сприяє зниженню соціальної напруги в регіонах та сприяє розвитку інвестиційних проектів;

• можливість, у разі необхідності, відслідкувати стан дохідних рахунків у режимі реального часу, що дозволяє оперативно управляти фінансовими ресурсами;

• застосування органами Державного казначейства процедур попе­реднього та поточного контролю до розпорядників коштів місцевих бюджетів дозволяє уникати нецільового спрямування бюджетних коштів;

• дотримання єдиних вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності виконання бюджетів;

• концентрація бюджетних ресурсів в установах Національного банку України, що дозволяє уникнути ризику втрати бюджетних коштів.

Крім того, переведення з 2002 року на казначейське обслугову­вання місцевих бюджетів у частині доходів зробило можливим запровадження нової системи між бюджетних відносин та пере­рахування між бюджетних трансфертів до бюджетів усіх рівнів. Це дозволило зробити прозорими між бюджетні взаємовідносини, надало можливість володіти достовірною інформацією про розрахун­ки з бюджетом у режимі реального часу і надавати звітні дані зацікавленим органам з метою здійснення аналізу та прийняття управлінських рішень.