Сторінка
9
Що стосується прибутку від інших видів страхової діяльності, то він визначається шляхом зменшення доходу, одержаного у вигляді зароблених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами страхування і перестраховування, винагород за перестраховування, частини від страхових сум і страхових відрахувань, сплаченої перестрахувальниками, повернутих сум з централізованих страхових резервних фондів по обов'язкових видах страхування в розмірі виплат страхових сум і страхових відшкодувань, відрахувань в централізовані страхові резервні фонди по обов'язкових видах страхування, витрат
на проведення страхування та інших витрат, що включаються у вартість страхових послуг.
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає також особливості складу витрат, що відносяться на собівартість страхової діяльності. Зокрема, ним встановлено, що додатково до складу витрат, які відносяться на собівартість страхової діяльності, включається плата побічним установам, організаціям, підприємствам чи фізичним особам за надані ними послуги, пов'язані з основною діяльністю страховика, і відшкодування страховим агентам витрат на службові поїздки, пов'язані з виконанням ними їх службових обов'язків.
Інші податки, збори і обов'язкові платежі, а також внески в державні цільові фонди визначаються для страховиків на загальних підставах у відповідності із законодавством про оподаткування суб'єктів господарювання:
— страховиками і Міністерством фінансів України, яке контролює виконання вимог законодавства України з питань страхової діяльності її суб'єктами. Міністерство фінансів України в межах своєї компетенції видає нормативні акти по регулюванню страхової діяльності;
— страховиками і державними податковими Інспекціями з приводу контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахувань, повнотою та своєчасністю внесення в бюджет податків, зборів і інших-обов'язкових платежів, внесків в державні цільові фонди;
— страховиками і Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю з приводу одержання ліцензій на здійснення страхової діяльності та контролю за їх практичним застосуванням. У випадку порушення вимог законодавства України про страхову діяльність Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю дає страховикам приписи по їх усуненню, а при невиконанні приписів обмежує чи призупиняє ліцензії цих страховиків до усунення виявлених порушень або в передбачених чинним законодавством випадках приймає рішення про їх відкликання. Без наявності ліцензії страховики можуть здійснювати лише обов'язкові види страхування, якщо право на їх проведення передбачено нормативними актами;
— страховиками і Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю з приводу встановлення правил формування
і розміщення страхових резервів. Комітет за погодженням з Міністерством фінансів України І Міністерством статистики України також встановлює правила їх обліку і показники звітності.
У відповідності із Законом України «Про страхування» страхові резерви в обсягах, що не перевищують технічних резервів, утворюються у тих валютах, в яких страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями.
Формування резервів із страхування життя, медичного страхування і обов'язкових видів страхування здійснюється окремо від інших видів страхування. Страховики зобов'язані формувати і вести облік таких технічних резервів за видами страхування (крім страхування життя):
незароблених премій (резерви премій), що включають частки від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що відповідають страховим ризикам, які не минули на звітну дату;
збитків, що включають зарезервовані несплачені суми страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.
Величина резервів пезароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від сум надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) по відповідних видах страхування в кожному з трьох кварталів періоду, який передує цій звітній даті, і обчислюється у такому порядку:
сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) у першому кварталі цього періоду множиться на одну четверту;
сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) у другому кварталі множиться на одну другу;
сума надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) в останньому кварталі множиться на три четвертих) ;
одержані добутки додаються.
Актами чинного законодавства може визначатись окремий перелік резервів по медичному страхуванню, а також порядок їх формування і обліку.
Страховики зобов'язані створювати і вести облік таких резервів із страхування життя:
довгострокових зобов'язань (математичні резерви);
належних виплат страхових сум.
Величина резервів довгострокових зобов'язань (математичних резервів) обчислюється окремо по кожному договору згідно з методикою формування резервів із страхування життя, зазначеною у статті 29 Закону України «Про страхування», з урахуванням темпів зростання інфляції.
Кабінет Міністрів України може змінювати перелік страхових резервів та порядок їх розрахунків.
Страхові резерви повинні розміщуватись з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності тадиверсифікованості і мають бути представлені активами таких категорій:
— грошові кошти на розрахунковому рахунку;
— банківські вклади (депозити);
— нерухоме майно;
— цінні папери, що передбачають одержання доходів;
— цінні папери, що емітуються державою;
— права вимоги до перестраховиків;
— довгострокові інвестиційні кредити (для резервів із страхування життя);
— готівка в касі в обсягах лімітів залишків каси, встановлених Національним банком України.
Резерви із страхування життя можуть використовуватись для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Страховикам заборонено здійснення інших видів кредитної діяльності.
Не менше 90 процентів резервів повинні бути розміщені (інвестовані) на території України;
— страховиками і Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю з приводу контролю за платоспроможністю страховиків по взятих ними на себе обов'язаннях перед страхувальниками;