Сторінка
2

Джерела формування фінансових ресурсів, чинники, що впливають на їх динаміку

Також якщо власник (власники) майна вирішив створити певне підприємство, йому необхідно спочатку вибрати напрям своєї діяльності. Згідно з ”Господарським кодексом України” основними напрямами є:

1. Виробничий ¾ включає обгрунтування асортименту продукції, послуг, робіт та їх обсягів; оптимізацію виробничих потужностей; формування кадрового потенціалу; забезпе-чення виробництва сировиною та енергетичними ресурсами; забезпечення належного ре-монтного та транспортного обслуговування;

2. Науково-дослідний ¾ охоплює науково-дослідну роботу і розробки; технологічну і конструторську підготовку виробництва; впровадження технічних і організаційних ново-введень та реалізацію інвестиційної політики;

3. Комерційний ¾ важливий аспект діяльності підприємства. Успіх комерційної діяльності значною мірою залежить від ефективної організації і проведення маркетингових досліджень, які спрямовуються на досягнення довгострокових цілей розвитку підприємства, всебічне вивчення смаків та бажань споживачів, активне пристосування до ринку, вироб-ництво продукції, яка відповідає попиту, а також спрямовуються на формування попиту та стимулювання збуту.

Для забезпечення ефективної підприємницької діяльності та кваліфікованого управ-ління, що мріє і планує мати кожен підприємець при створенні фірми, важливо визначити вид і форму свого підприємства, яке може бути [5, ст. 9]:

1) за метою і характером діяльності:

Ø комерційне, метою якого є одержання прибутку;

Ø некомерційне, яке не ставить собі за мету отримання грошових економічних результатів (благодійні фонди і організації);

2) за формою власності:

Ø приватне ( а) індивідуальне, засноване на власності однієї особи без права найму робо-чої сили; б) сімейне, засноване на власності й праці однієї сім¢ї; в) приватне, засноване на власності однієї особи з правом найму робочої сили);

Ø колективне (засноване на власності колективу працівників підприємства, кооперативу, громадської організації);

Ø державне (засноване на власності держави, в тому числі казенне);

Ø муніципальне (державне комунальне підприємство, засноване на власності громади адміністративно-територіальних одиниць);

Ø спільне (засноване на власності фізичних або юридичних осіб різних держав);

Ø підприємство іноземних громадян або організацій (засноване виключно на власності фі-зичних чи юридичних осіб іноземних держав);

3) за правовим статусом і формою господарювання:

Ø одноосібне приватне ¾ власником є фізична особа або сім¢я, що отримує дохід; несе весь тягар ризику;

Ø кооперативне ¾ добровільне об¢єднання громадян з метою спільного ведення госпо-дарської діяльності;

Ø орендне ¾ має в основі формування договірні відносини між фізичними чи юридич-ними особами з приводу тимчасового володіння і користування майном;

Ø господарське товариство ¾ передбачає об¢єднання капіталів двох або більше юридич-

7

них чи фізичних осіб за умов спільного розподілу прибутку, контролю результатів бізнесу, активної участі у здійсненні бізнесової діяльності. Основою взаємовідносин між партнерами є договір. За ступенем участі партнерів-засновників у діяльності підприємства та відпові-дальності за її результати розрізняють:

§ товариство з повною відповідальністю (всі учасники займаються спільною підприєм-ницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за її результати не лише своїми част-ками у статутному фонді, а й власним майном);

§ товариство з обмеженою відповідальністю (учасники несуть відповідальність за госпо-дарську діяльність у межах своїх внесків у вигляді майна, грошових коштів, продуктів інте-лектуальної власності тощо);

§ командитне товариство (поряд з учасниками, які несуть повну відповідальність за зобо-в¢язаннями товариства всім своїм майном, включає принаймні одного учасника, відпові-дальність якого обмежується внеском у майно підприємства, але не особистим майном. Цей учасник називається командитом);

§ акціонерне товариство відкритого чи закритого типу (власність підприємства розподі-лена на частини і власниками вважаються акціонери, які мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал; весь прибуток належить акціонерам і поділяєть-ся на дві частини: перша ¾ розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів; друга ¾ це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування; функції власності і конт-ролю поділені між власниками та менеджерами);

4) за національною належністю капіталу:

Ø національне (капітал підприємства належить підприємцям своєї країни);

Ø іноземне (капітал підприємства повністю є власністю іноземних громадян);

Ø змішане (капітал підприємства належить громадянам різних країн);

5) за галузево-функціональним видом діяльності: промислове, сільськогосподарське, буді-вельне, транспортне, торгівельне, лізингове, банківське та ін.

Існуть й інші класифікаційні ознаки підприємств: за типом виробництва, за ступенем спеціалізації, за чисельністю працівників та ін.

Підприємницькі структури мають право на добровільних засадах об¢єднувати свою

8

інноваційну, виробничу, маркетингову, постачальницько-збутову, фінансову й соціальну ді-яльність для створення кращих умов на ринку як для себе, так і для партнерів. Такими об¢єднаннями за законодавчими актами України можуть бути: асоціації, корпорації, концер-ни, консорціуми, трести, синдикати, картелі, холдинги, фінансові групи.