Сторінка
5
По-перше, це фонд власних основних засобів і нематеріальних активів, по-друге ¾ фонд власних оборотних засобів і засобів обігу. Матеріально-технічною основою виробницт-ва на будь-якому підприємстві є основні виробничі фонди. В умовах ринкової економіки їх першочергове формування, функціонування та розширене відтворення здійснюються за без-посередньої участі фінансів. З їх допомогою створюються та використовуються грошові фон-ди цільового призначення, які опосередковують придбання, експлуатацію та відновлення за-собів праці [14, ст. 129].
15
Початково основні фонди новостворюваних підприємств формуються за рахунок основних засобів, які є частиною статутного фонду. Основні засоби ¾ це кошти, інвестовані в основні фонди виробничого та невиробничого призначення. У момент придбання основних фондів і прийняття їх на баланс підприємства розмір основних засобів збігається з вартістю основних фондів. У подальші періоди внаслідок участі основних фондів у виробничому про-цесі їх вартість роздвоюється: одна її частина, яка дорівнює зносу, переноситься на готову продукцію, друга ¾ виражає залишкову вартість діючих основних фондів.
Перенесена на готову продукцію частина вартості зношених основних фондів у про-цесі реалізації цієї продукції поступово відшкодовується підприємству у складі доходу (ви-ручки) від її реалізації (надходження від амортизації).
Для забезпечення безперебійності виробництва та реалізації продукції у розпоряджен-ні кожного підприємства мають бути одночасно і оборотні виробничі фонди, і фонди обігу. Тому після заснування підприємству необхідна певна сума коштів у складі сформованого статутного фонду для придбання матеріальних оборотних фондів, для обслуговування процесу виробництва та реалізації продукції. Грошові кошти, які авансуються в оборотні ви-робничі фонди і фонди обігу, становлять оборотні засоби підприємства (оборотні активи).
Для формування оборотних засобів пдприємство використовує як власні, так і пози-кові ресурси. Власні засоби відіграють основну роль в організації кругообороту фондів, оскільки підприємства, які працюють на основі комерційного розрахунку, повинні мати пев-ну майнову та оперативну самостійність для того, щоб працювати рентабельно й відповідати за прийняті рішення.
Власні обігові кошти формуються в момент організації підприємства, коли створю-ється його статутний капітал[14, ст. 130].
Розмір статутного фонду значною мірою визначає масштаб виробничо-господарської діяльності підприємства, хоча, звичайно, не існує прямого зв¢язку між розмірами статутного фонду підприємств різних галузей і обсягом виробництва товарів та послуг на них. Певною мірою розмір статутного фонду впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства. Розмір статутного фонду, що визначає участь кожного із заснов-ників та акціонерів у капіталі підприємства, є критерієм визначення розміру прибутку, який
16
кожний із них одержує при його розподілі.
Поряд з коштами, які надходять у розпорядження підприємства з різних джерел (від акціонерів, пайовиків та інших засновників), у статутний фонд можуть надходити майно (бу-дівлі, машини, устаткування, транспортні засоби, сировина, матеріали, інші товарно-матері-альні цінності), цінні папери, а також нематеріальні активи. До нематеріальних активів нале-жить вартість права користуватись [14, ст.131]:
· результатами інтелектуальної діяльності у вигляді винаходів, відкриттів, промислових зв¢язків, технологій, гудвілів, ноу-хау, раціоналізаторських пропозицій, звітів про науково-дослідну діяльність та інших об¢єктів інтелектуальної власності;
· землею, водою або іншими природними ресурсами;
· будівлями, обладнанням.
Порядок формування, використання і динаміка коштів статутного фонду як джерела виконання фінансових зобов¢язань юридичних осіб перед кредиторами залежать від форми власності підприємства і його організаційно-правової форми.
Ще одним важливим аспектом щодо статутного фонду є те, що його кошти використо-вуються також для формування пасивів підприємства, тобто відбувається накопичення різно-манітних грошових фондів, таких як: фонд оплати праці, резервний чи страховий фонди та інші, що передбачені законодавством України або установчими документами підприємства.
Фонд оплати праці сторюється для виплати основної і додаткової заробітної плати пра-цівникам. Резервний (страховий) фонд використовується на випадок подолання тимчасових фінансових ускладнень, покриття збитків. Їх розміри встановлюються установчими докумен-тами фірми, але ще надаються відповідні умови з боку законодавства. Наприклад, розмір ре-зервного (чи страхового) фонду у господарському товаристві за статтею Закону України по-винен становити не менше 25% статутного капіталу [4, ст. 10].
17
3. Фінансові аспекти реорганізації: заходи, види, вимоги законодавства.
Припинення діяльності підприємства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотримання вимог антимоно-польного законодавства.
У більшості випадків найважливішою умовою, що сприяє реорганізації, є фінансова криза, під якою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених мож-ливостей впливу його керівництва на фінансові відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкруцтва підприємства, діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування. З фінан-сового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його неспроможності здійсню-вати фінансове забезпечення поточної виробничої діяльності [13, ст. 476].
Завантажити реферат