Сторінка
2
Здоров'язберігаючі освітні технології слід визнати найбільш значущими з усіх перерахованих за ступенем впливу на здоров'я учнів. Головний їхній відмітна ознака – не місце, де вони реалізуються, а використання психолого-педагогічних прийомів, методів, технологій, підходів до вирішення виникаючих проблем.
Виділяють: організаційно-педагогічні технології (структура навчального процесу частково регламентується вимогами державних санітарних правил і норм); психолого-педагогічні технології (психолого-педагогічний супровід всіх елементів освітнього процесу); соціально адаптують і особистісно-розвиваючі технології (включають технології, що забезпечують формування і зміцнення психологічного здоров'я учнів, підвищення ресурсів психологічної адаптації особистості, різноманітні соціально-психологічні тренінги, програми соціальної і родинної педагогіки і т.д.); лікувально-оздоровчі технології (становлять самостійні медико-педагогічні галузі знань: лікувальну педагогіку і лікувальну фізкультуру, вплив яких забезпечує відновлення фізичного здоров'я учнів).
Комплексний підхід, завдяки якому вирішуються не тільки завдання захисту здоров'я учнів і педагогів від загрожують або патогенних впливів, а й завдання формування та зміцнення здоров'я учнів, виховання у них і в їхніх вчителів культури здоров'я може бути названий здоров'язберігаючою педагогікою.
Мета здоров'язберігаючої педагогіки – забезпечити учням високий рівень реального здоров'я, озброївши його необхідним багажем знань, умінь, навичок, необхідних для ведення здорового способу життя, і виховавши в нього культуру здоров'я.
Якщо філософія освіти відповідає на питання «навіщо вчити?», А зміст освіти – «чому вчити?», То педагогічні технології відповідають на питання «як вчити?» З точки зору здоров’ясбереження – щоб не наносити шкоди здоров'ю суб'єктів освітнього процесу – учнів і педагогів. Таким чином, здоров'язберігаючі освітні технології можна розглядати і як якісну характеристику будь-якої освітньої технології, її «сертифікат безпеки для здоров'я», і як сукупність тих принципів, прийомів, методів педагогічної роботи, які доповнюють традиційні технології навчання, виховання, розвитку завданнями здоров'язбереження. При будь-якому аспекті розгляду найважливішим їх елементом виявляється діагностичний блок, що дозволяє оцінити, чи досягнуто запланований результат, бо тільки в цьому випадку можна говорити про «технології».
Постановка завдання здоров'язбереження в освітньому процесі може розглядатися в двох варіантах: завдання-мінімум і завдання-оптимум. Завдання-мінімум відповідає фундаментальному принципу медицини і педагогіки: «Не нашкодь!» і полягає в забезпеченні таких умов навчання, виховання, розвитку, які не мають негативного впливу на здоров'я учнів. Це завдання аналогічна концепції охорони праці учнів. У традиційному розумінні охорона праці – це попередження травматизму та інших очевидно шкідливих впливів на здоров'я. «Виробництво» учня – його парта, клас, навчальний заклад; діяльність – навчання, і завдання керівника освітнього закладу, кожного вчителя – по можливості захистити тіло і психіку дитини під час її перебування в навчальному закладі від впливу очевидно травмуючих факторів. А реалізацію здоров'язберігаючих освітніх технологій слід розуміти як завдання-оптимум, що включає не тільки охорону здоров'я учнів, але і формування, зміцнення їх здоров'я, виховання у них культури здоров'я, а також охорону здоров'я педагогів та сприяння їм у прагненні грамотно піклуватися про своє здоров'я.
Фактори, що негативно впливають на стан здоров'я учнів можна ранжувати наступним чином:
1. Недотримання гігієнічних вимог в організації освітнього процесу;
2. Перевантажені навчальні програми, недосконалість навчальних програм і освітніх технологій, а також інтенсифікація навчального процесу;
3. Недолік рухової активності;
4. Недостатня компетентність педагогів у питаннях здоров'я і здорового способу життя;
5. Неправильне (нераціональне) харчування учнів;
6. Авторитарний стиль викладання;
7. Низький рівень культури здоров'я учнів, їх неграмотність у питаннях здоров'я;
8. Неблагополучний стан здоров'я педагогів.
При недотриманні здоров'язберігаючих освітніх технологій педагогами протягом уроку в учнів розвивається стомлення раніше, ніж при дотриманні, що сприяє зниження працездатності і в результаті веде до негативного емоційного стану, також до підвищеної тривожності і незахищеності в учнів. А, як відомо, тривале стомлення може привести до перевтоми, що відіб'ється, в першу чергу, на здоров'ї учня, а, в другу, – на успішність його в навчанні. Виникають не тільки ознаки фізичного стомлення, а й погіршується психічний стан, що може проявитися пригніченістю, необгрунтованими тривогами, тяжкими відчуттями своєї неповноцінності. В результаті з'являються зміни характеру. Якщо заходи медико-санітарної реабілітації не здійснюються, і навчальні заняття тривають на тлі перевтоми, це несприятливо відбивається на подальшому рості і розвитку організму, на стан здоров'я учня. Дотримання ж психогігієнічних норм дозволило б запобігти хід розвитку такої ситуації.
Принципи здоров'язберігаючої педагогіки:
· Принцип ненанесення шкоди.
· Принцип пріоритету дійсної турботи про здоров'я учнів і педагогів.
· Принцип триєдиного уявлення про здоров'я.
· Принцип безперервності і наступності.
· Принцип взаємодії педагога з учнями.
· Принцип відповідності змісту та організації навчання віковим особливостям учнів.
· Принцип комплексного, міждисциплінарного підходу.
· Принцип медико-психологічної компетентності педагогів.
· Принцип гармонійного поєднання навчальних, виховуючих і розвиваючих педагогічних впливів.
· Принцип пріоритету позитивних впливів над негативними.
· Принцип пріоритету активних методів навчання.
· Принцип поєднання охоронної та тренувальної стратегій.
· Принцип формування відповідальності учнів за своє здоров'я.
· Принцип відстроченого результату.
· Принцип контролю за результатами.
Алгоритм впровадження здоров'язберігаючої педагогіки:
1. Усвідомлення проблеми негативного впливу освітнього закладу на здоров'я учнів і необхідність її негайного вирішення.
2. Визнання педагогами освітнього закладу своєї солідарної відповідальності за неблагополуччя стану здоров'я учнів.
3. Оволодіння необхідними здоров'язберігаючими технологіями (набуття компетенції).
4. Реалізація отриманих знань, умінь і навичок на практиці, в тісній взаємодії один з одним, з медиками, з самими учнями та їх батьками.
Основні вимоги до якісної уроку в умовах здоров'язберігаючих педагогіки:
Побудова уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу з використанням останніх досягнень передової педагогічної практики з урахуванням питань здоров'язбереження.
Забезпечення необхідних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх стану здоров'я, особливостей розвитку, інтересів, нахилів та потреб.
Встановлення міжпредметних зв'язків, усвідомлюваних учнями, здійснення зв'язку з раніше вивченим матеріалом.