Сторінка
3

Інформатизація та комп’ютеризація на початковому етапі вивчення іноземної мови

У практиці комп'ютерного навчання як в нашій країні, так і за кордоном, протягом тривалого часу спостерігалася тенденція застосовувати епізодично, без ув'язки з основним процесом навчання, як незалежні елементи навчання, що сприяють лише підвищенню мотивації та розвитку інтересу учнів до занять мовою.

Наприкінці 80-х років почала усвідомлювати потребу в інтеграції в більш широкий контекст навчання, виникло розуміння того, що ефективність навчального процесу визначається не тільки характером, але і способами їх застосування.

Можливість мультимедійне представлення інформації на основі поєднання зорової і слуховий модальності значно розширила потенціал комп'ютера в навчанні іноземним мовам. Це стосується в першу чергу навчання вмінь усного спілкування, зокрема аудіювання в умовах наявності графічних опор.

Нові засоби навчання не тільки служать новим уявленням про навчання і науку, але й формують ці нові уявлення У вітчизняній літературі виділяють три етапи розвитку комп'ютеризації / інформатизації освіти: початковий / адаптаційний, коли комп'ютер служить об'ектом вивчення; сучасний, який характеризується використанням комп'ютера в якості засобу навчання, і майбутній, пов'язаний з формуванням єдиної освітньої середовища на основі широкого спектру програмно - апаратних засобів навчання та спілкування.

У публікаціях останніх років аналізуються теоретико-методологічні та концептуальні основи створення інформаційно-навчальної середовища, спрямованої на формування і розвиток мовних знань, умінь та навичок учня, а також розвиток його особистості. Використання в освітньому процесі навчальної середовища (learning environment) розглядається як спосіб системної iнтегро - ции інформаційних і телекомунікаційних технологій в освітній процес і в управління освітою.

Виділяють три основних типи середовищ, які були реалізовані на практиці або описані в літературі: середовища, орієнтовані на представлення знань; середовища, орієнтовані на самостійну діяльність з придбання знань; змішаний тип середовищ.

Представляється доцільним, щоб інформаційно-комунікаційні технології навчання інших мов були засновані на інформаційно-навчальних середовищах змішаного типу. У них повинні бути забезпечені засоби представлення знань, засоби формування навичок і вмінь, засоби опо - средованного програмою управління процесом їх формування, а також кошти, орієнтовані на поступовий перехід учня до автономної навчальної діяльності.

У гіпертекстових навчальних порталах об'єднані різні інформаційні матеріали, які характерні для підручника, тому вони представляють собою по суті електронні підручники нового типу. При цьому про нове покоління електронних підручників можна вести мову лише тоді, коли має місце не просто перенос паперових підручників в електронну середовище, але коли вдається поєднувати властивості підручника, універсального технічні засоби навчання, а також універсального довідково - ресурсного кошти. Лише при цьому умови виникає якісно новий тип засобів навчання, що інтегрують у собі властивості та можливості традиційних підручників, посібників, довідників, словників, що реалізують всі відомі і откривющіх принципово нові можливості технічних засобів навчання.

Орієнтація на концепцію електронного підручника такого типу дозволяє без особливих технічних та маріальних витрат розробляти підручники, адресовані конкретним, часом досить нечисленним, контингенту учнів з урахуванням їх конкретних потреб. Можливість оперативно оновлювати містить зміст таких підручників є способом вирішення проблеми швидкого устареванія навчальних матеріалів, характерної для підручника на паперовому носії.

Специфіка сучасних засобів навчання іноземним мовам, що створюються під безпосереднім впливом характеру інформаційно-комунікаційного середовища, яка, в свою чергу визначається рівнях - нем розвитку науки і техніки, полягає в тому, що ці засоби навчання сполученої з сучасними середовищ - засобами комунікації. З цієї причини їх використання в навчальному процесі з навчання іноземним мовам стає певною мірою імперативом, тим більше, що і розвиток освіти в цілому пов'язують з потенціалом новітніх засобів навчання, а одним з найважливіших умов підвищення якості освіти є його інформатизація.

Визнання факту впливу інформаційно-комунікаційного середовища на характер засобів навчання вимагає перегляду загальноприйнятої точки зору, відповідно до якої основним засобом навчання дивним мов вважається підручник на паперовому носії. Підручник традиційно розглядається як розгорнута програма навчальної роботи, знаковий продукт певної методичної (концептуальної) системи, соціально зумовлена інтерпретація системи навчання, безпосереднє матеріальне знаряддя для впровадження в практику цілей навчання, система їх реалізації, основний важіль управління навчанням . Погоджуючись з цим, слід визнати, що підручник на паперовому носії підвищує ступінь жорсткості та консервативності системи навчання, не дозволяючи їй досить швидко й оперативно подстраіваться до змін в інших її елементах і уповільнюючи адаптаційні механізми системи навчання вцілому.

Основна перевага системи полягає в тому, що вона допускає оперативне оновлення у відповідності з мінливими цілями, завданнями та умовами навчання. Гнучко підбудовуючи до змінюющімся цілей, завдань та умов навчання, система програмно-апаратних засобів навчання підвищує гнучкість адаптаційного механізму системи навчання в цілому.

Оскільки кожний новий потужний засіб завжди рано чи пізно перетворює в тій чи іншій мірі всю систему, при побудові сучасної системи навчання іноземним мовам нові середовища навчання можна розглядати як щодо незалежного вихідного компонента системи, впливає на інші компоненти і на систему в цілому.

Поняття комп’ютеризації

Людство завжди прагнуло полегшити собі життя. З метою удосконалення праці, для простішого виконання завдань люди винаходили все нові і нові пристрої. Механізація праці не обійшла і розумову роботу. Людина створила безліч засобів, від простих рахівниць з кісточками на шпицях до складних механічних арифмометрів, здатних виконувати великі арифметичні обчислення одним поворотом важеля.

Але справжня революція відбулася тоді, коли перед очима захопленого людства учені представили шедевр людського генія - електронну обчислювальну машину, або, простіше кажучи, комп'ютер. Тоді, на зорі існування ЕОМ, програми були маленькими і писалися на перфокартах, а комп'ютери навпаки, були великими і займали не одну кімнату. Таку розкіш могла собі дозволити лише армія та деякі науково-дослідні інститути. Ця ситуація тривала біля трьох десятків років.

На початку вісімдесятих років двоє молодих студентів із Сполучених Штатів Америки у власному гаражі зібрали прототип першого персонального комп'ютера. Це був прорив у техніці. Комп'ютер з громіздкої конструкції перетворився на маленьку металеву коробку з монітором та клавіатурою. Дана подія вивела електронну обчислювальну техніку на якісно новий рівень - вона стала доступною більшості пересічних користувачів. Виникли нові галузі і напрями в бізнесі і промисловості більшості країн. Спочатку сотні, а надалі десятки тисяч фірм і компаній стали випускати комп'ютерні комплектуючі і програмне забезпечення, яких споживач вимагав все більше і більше.