Сторінка
2

Інформатизація та комп’ютеризація на початковому етапі вивчення іноземної мови

Аналіз стану комп'ютеризації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України показав, що в результаті виконання Національної програми інформатизації України, ряду регіональних програм і завдячуючи спонсорській допомозі в загальноосвітніх навчальних закладах України з'явилися сучасні комп'ютерні класи, обладнані виходом в Інтернет. У середньому по Україні комп'ютеризація загальноосвітніх навчальних закладів становить 75 %, а в деяких містах і регіонах сягає 100 %. У той же час комп'ютеризація бібліотек цих закладів у середньому дорівнює 1,75 %.

Відсутність у більшості бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України сучасного інформаційно-комунікаційного обладнання й доступу до Інтернет не дає можливості учням набувати сучасних навичок пошуку, збирання, аналізу й використання інформації, які їм потрібні для життєтворчості, у постіндустріальному суспільстві. Учителі не мають можливості ефективно вести пошук потрібних їм інформаційних ресурсів у світовому просторі за допомогою сучасних електронних засобів.

Одночасно в розвинутих країнах світу, навпаки, інформатизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів приділяється першочергова увага. Їх інформатизація розпочалася ще в 60-х роках минулого століття з розробки відповідних стандартів. При цьому головна увага приділялась трансформації ролі шкільного бібліотекаря, перетворення його на бібліотекаря-медіа-спеціаліста. Зусилля в цьому напрямку координують національні й регіональні асоціації шкільних бібліотек. Вони ж проводять заохочувальну роботу зі створення навчальних комп'ютерних посібників і баз даних в Інтернет. Потужним джерелом сучасних навчальних електронних ресурсів для шкільних бібліотек у згаданих країнах стали університети. Боротьба за рейтинг і вплив у галузі освітніх технологій змусила їх створювати доступні через Інтернет електронні каталоги, індексні й повнотекстові бази даних. Розвинута система електронної доставки документів і телекомунікаційна інфраструктура створюють такі умови, за яких кожна нова публікація з фахових питань педагогіки й освіти без затримки стає доступною широкому загалу освітян. Діють численні агенції, які беруть на себе юридичне вирішення питань захисту авторських і суміжних прав, що виникають зі створенням і розповсюдженням електронних копій документів.

Коли була розпочата робота зі створення Концепції інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України, постали такі запитання:

• чи повинна шкільна бібліотека залишатись такою, якою вона є тепер, коли у школи вже почали надходити комп'ютери й мультимедійні засоби навчання?

• яким чином має бути спрямована допомога державної та регіональної влади в Україні шкільним бібліотекам, багато з яких уже стихійно розпочали впроваджувати в себе комп'ютери, медіатеки та Інтернет?

Отже, під час виконання цієї роботи науковцями Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського було визначено головну мету та пріоритетні напрями інформатизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України.

Мета інформатизації - реформування системи роботи бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, підвищення їх ролі в навчально-виховному процесі, створення умов, які сприяють творчим пошукам учителів і розвитку здібностей учнів у всіх регіонах України шляхом розбудови бібліотечного сегмента в національному освітньому інформаційному просторі.

Були визначені такі приоритетні напрями:

• трансформація бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів у бібліотечно-інформаційні ресурсні центри;

• інтеграція бібліотечно-інформаційних ресурсних центрів загальноосвітніх навчальних закладів у національний та світовий інформаційний простір.

Основними принципами Концепції є: цільність, комплектність, поліцентричність, варіативність і відкритість рішень, які приймаються.

У Концепції наголошується, що зміст процесів інформатизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України повинен мати випереджувальний характер, зорієнтований на широке використання нових ідей та світових досягнень у сфері сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Зазначається, що головними завданнями процесу інформатизації бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів має стати створення бібліотечно-інформаційних центрів загальноосвітніх навчальних закладів у формі шкільних медіацентрів і відповідної інфраструктури їх підтримки.

Ці центри мають інтегрувати всю традиційну та мультимедійну навчальну продукцію, яка надходить до загальноосвітніх навчальних закладів або створюється в них, забезпечувати їх належне зберігання та надання й користування учням і вчителям.

У результаті реалізації Концепції посилиться роль бібліотек у повноцінному інформаційному забезпеченні учасників навчально-виховного процесу, прискориться їх інтеграція у світовий інформаційний простір. Інформатизація мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України сприятиме підвищенню рівня загальної середньої освіти в нашій державі, збагаченню духовного життя учасників навчально-виховного процесу, прискоренню інтеграції України до європейського та світового співтовариства.

Вплив інформатизації на освіту та навчання англійської мови

Одним із наслідків інформатизації суспільства і в той же час одним з її умов є формування нового освітнього середовища, інформатизація освіти, яка несе в собі риси современної освітньої революції. Як наслідок, постійно зростає роль комп'ютера як засобу навчальної діяльності учнів.

В умовах інформатизації освітнього середовища з'являються і поширюються численні програмно-апаратні засоби навчання іноземним мовам, зростає роль мережевий (виртуальної) комунікації, 50% якої припадає на англійську мову.

При цьому цілком резонно ставити питання про те, яким чином дана ситуація повинна відбитися на цілях, зміст, форми, способи і засобах навчання іноземної, в першу чергу англійської, мови.

Західні фахівці у галузі методики навчання іноземним мовам стверджують, що нова соціокультурная реальність функціонування англійської мови диктує необхідність формування у учнів електронної грамотності, яка включає в себе комп'ютерну грамотність (достатній рівень загального володіння комп'ютером, клавіатурою); інформаційну грамотність (здатність знаходиться й критично оцінювати інформацію); мультимедійну грамотность (вміння створювати і розуміти мультимедійні документи, що складаються з тексту, зображень та звуку) і грамотність в області опосредо - ванного комп'ютером спілкування (володіння прагматиків індивідуального і групового мережевого спілкування).

Програмно-апаратні засоби навчання іноземним мовам можуть виконувати в навчальному процесі різні функції: служити джерелом інформації, засобом керування формуванням знань, умінь і навичок, засобом контролю, вирівнювання рівня групи, індивідуалізації навчання.

Володіючи широким і різноманітним діапазоном дидактичних можливостей, програмно-апаратні засоби навчання іноземним мовам можуть бути використані для формування як рецептівних, так і (ре) продуктивних навичок та вмінь у будь-яких видах мовленнєвої комунікації, на будь-якому етапі навчання (від початкового до завершального), на основі різних форм організації взаємодії учнів один з одним з викладачем і з засобами навчання (індивідуального, парного, групового), для учнівбудь-якого рівня підготовки, в рамках різних підходів до навчання (від програмованого навчання з жорстким керуванням до вільної навігації навчають у віртуальній освітньої середовищі). При цьому кожна з вказаних можливостей повинна бути реалізована системно, у взаємозв'язку і доцільним поєднанні з іншими. Крім вивчення іноземної мови та осягнення його культури, застосування сучасних програмно -апаратних засобів у навчанні іноземним мовам дозволяє розвинути в учнів різні здібності й уміння, необхідні в сучасному суспільстві, такі як здатність до співпраці і до дослідження роботі на основі розвинених стратегій переробки інформації.