Сторінка
1

Позаурочна виховна робота в освітній системі сучасної школи

У законі України «Про освіту» йдеться про позашкільне виховання як невід’ємну частину системи освіти й спрямовується воно на розвиток здібностей і талантів учнівської молоді, задоволення її інтересів і духовних запитів.

Сутність позаурочної освіти та виховання як складової частини системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність варіативність, доступність тощо.

Позаурочна освіта та виховання - процес безперервний. Він немає фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії в другу від створення умов, сприятливих для творчої діяльності дітей і підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійній творчості, яка і формує потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу.

Особливість позаурочної виховної роботи полягає в проектуванні таких педагогічних методик та технологій, що могли б якнайповніше допомогти дітям зорієнтуватися і самореалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації.

Позаурочна робота передбачає самостійний вибір і використання її суб’єктами доступних для сприйняття різноманітних форм і методів роботи.

Виховна робота в школі базується на історично обумовлених традиціях виховання особистості, створених представниками різних національних спільнот України, суспільних та родинних цінностях, ідеалах і реалізується в позаурочний час у спільній роботі педагогічного та учнівського колективу школи.

Головна мета позаурочної роботи в школі - створення умов для творчого інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час, підготовка підлітків до життя в умовах переходу до ринкової економіки, задоволення їх потреб шляхом залучення до науково-експериментальної та дослідницької діяльності.

Мета позаурочної виховної роботи - поглиблення й розширення знань, формування практичних навиків і світоглядних переконань. Цілеспрямована позаурочна діяльність сприяє виробленню звичок поведінки, що відповідають нормам загальнолюдської культури і моралі.

Позаурочна виховна робота тісно пов’язана з навчальною діяльністю школярів, та, не дивлячись на це, являє собою автономну область навчально-виховного процесу. У цій сфері діяльність школярів відзначається більшою самостійністю, творчістю, індивідуальністю тощо.

Творче начало є основною рисою, яка визначає життєздатність і результативність вчинків і дій людей в умовах реальної дійсності. У зв’язку з цим мета освіти і виховання пов’язується з формуванням творчої особистості, котрій притаманне гостре почуття нового, повна самореалізація сил і здібностей в діяльності і спілкуванні; всебічне пізнання і самопізнання власного “Я“, інтенсивний розвиток духовного потенціалу в цілому, а не лише у сфері покликання; гармонія між самопізнанням, самовираженням, самоутвердженням і саморозвитком.

Проблема педагогічної творчості набуває особливого значення у зв’язку з інтеграцією освіти: школі потрібен вихователь з творчим мисленням, який не замикається лише на одному предметі, здатний зв’язати його з іншими навчальними дисциплінами, з наукою в цілому, із завданнями виховання в ім’я цілісного розвитку особистості школяра.

Важлива роль у вихованні учнівської молоді належить позакласній роботі, яка забезпечує сприятливі умови для ознайомлення юнаків і дівчат з основами зовнішньої політики України, допомагає педагогам виховувати їх патріотами України, розвиває творчі здібності, активність і самостійну діяльність кожного школяра.

Основними завданнями позаурочної роботи є:

- формування суспільно-громадського досвіду особистості;

- розвиток, стимулювання та реалізація її духовного і творчого потенціалу;

- створення системи пошуку, розвитку і підтримки юних талантів для формування творчої та наукової еліти у різних галузях суспільного життя;

- залучення до особистісно-значущих соціокультурних цінностей, потреба у яких не забезпечується системою базової освіти;

- задоволення потреб особистості у професійному самовизначенні;

- забезпечення соціально-педагогічного захисту неповнолітніх та організація їх дозвілля;

- розвиток психофізичних ресурсів, зміцнення здоров’я, підтримка високої працездатності протягом всього періоду навчання;

- виховання вольових якостей, формування активної життєвої позиції, здорового способу життя засобами фізичної культури та спорту.

В школах України склалася нестійка система позакласної виховної роботи, яка відображає стан діяльності загальноосвітньої школи в умовах ринкових відносин. Учні наших шкіл не захищені від згубного впливу насильницької ідеології, прагнення досягнути вершини матеріального благополуччя будь-яким шляхом. Тому організаторам позакласної роботи з дітьми потрібно це пам’ятати і працювати з ними, щоб праця кожного педагога позитивно впливала на процес становлення особистості школяра.

Ситуація, що склалася в Україні, в освіті, потребує пошуку оптимальних шляхів розв’язання питань щодо виховання молоді в процесі позакласної роботи, уточнення соціальних і моральних орієнтирів, визначення пріоритетів.

Сучасний етап розвитку нашого суспільства гостро ставить проблему педагогіки громадянського миру і національної злагоди. Їх актуальність пояснюється не сформованістю національної самосвідомості, непідготовленістю до розуміння національних питань, незнання історії та культури, що створює сприятливий грунт для деформації у міжнаціональних відносинах.

Особлива роль у вихованні підростаючого покоління належить школі. Саме в школі молода людина одержує відповідну суму знань, тут формується її характер, воля і світогляд. По суті виховання учнів потрібно розуміти як цілеспрямований, систематичний дійовий вплив всіма прийомами педагогічних форм і методів на формування свідомості учнів, на виховання їх в дусі високої відданості Україні, вірності моральним принципам.

Наше суспільство вимагає, щоб сучасна українська школа готувала активних і свідомих творців нового життя, а тому перед нею ставляться нові, більш складні завдання по вихованню підростаючого покоління. Змінюється і оновлюється зміст виховання учнів. Він приводиться у відповідність з новими цілями української школи.

Зміст виховання учнів тісно пов’язаний із змістом всього навчально-виховного процесу школи, становленням гармонійно розвиненої особистості. Він має бути таким, що відображає історію рідного краю, традиції, мистецтво українського народу, культуру нації тощо.

У виховання школярів в процесі позакласної роботи вчитель - класний керівник має широко використовувати вироблену протягом багатьох тисячоліть мудрість народної педагогіки. Як справедливо відзначав академік АПН України М.Г. Стельмахович, народна педагогіка є сумою здобутих трудящими знань і вмінь у справі виховання і навчання. Цілі, завдання і засоби народної педагогіки відображені у фольклорі (казках, легендах, прислів’ях, приказках, народних піснях тощо), а також іграх, танцях, прикладному мистецтві, музиці, святкових обрядах, традиціях трудового виховання. Автор вказує, що народна педагогіка наймудріша, тому що вона створювалася протягом довгого часу, шліфувалась, перевірялась досвідом мільйонів людей багатьох поколінь. Вона є мудрим посібником в справі виховання юнаків та дівчат на ідеях і традиціях українського народу, в дусі миру.