Сторінка
1

Методичні аспекти вивчення зі школярами технології виготовлення панно із соломки

В історії європейського мистецтва інкрустація соломкою займає одне з провідних місць у художньому оформленні інтер’єру, починаючи від ХVІІІ століття. Особливої актуальності вона набирає на сучасному етапі, коли спостерігається піднесення інтересу до витоків народного мистецтва. У найновіших шкільних програмах велика увага приділяється гармонійному розвитку особистості, збагаченню духовного світу дитини, розвитку естетично-мистецьких смаків, образного мислення, асоціативної пам'яті, фантазії та уяви. Формувати навички самореалізації особистості, її художньо-творчої активності — означає забезпечити вільну орієнтацію в навколишньому просторі, повноцінний вхід молодої людини до європейської спільноти. Виховання естетичного ставлення до навколишнього світу, інтересу і любові до народного мистецтва, потребу у спілкуванні з ним, любов до рідної землі допомагає сформувати громадянина і патріота.

Актуальність вивчення зі школярами технології виготовлення панно із соломки має велике психолого-фізіологічне значення: як один із видів декоративно-прикладного мистецтва, вона відіграє важливу роль у формуванні розумових, творчих і комбінаторних здібностей, логічного мислення, просторового уявлення, фантазії, сприяє розвитку гостроти зору, інтересу до створення композицій на реальну повсякденну тему. Як складовий компонент використовується на заняттях гуртка з образотворчого мистецтва та на уроках із художньої праці.

У зверненні до народного мистецтва у наш час існують два основні аспекти: з одного боку, воно відображає певний етап розвитку людської культури і в цьому розумінні є нашим живим минулим, з іншого – в народному мистецтві протягом століть було вироблено творчі методи, що складають основу сучасного прикладного мистецтва.

Мистецтво аплікації з соломки є одним із наймолодших видів декоративно-ужиткової творчості України. Однак воно має великі потенційні можливості для розвитку в пострадянському просторі. Сьогодні воно в центрі уваги видатних вітчизняних майстрів і педагогів. Вивчення мистецтва аплікації соломкою допоможе розібратися в її витоках, особливостях застосування на сучасному етапі, стане поштовхом для нового рівня її розвитку. Це засвідчує актуальність і доцільність дослідження.

Стан вивченості проблеми. Використану в ході роботи літературу ми можемо поділити на три напрями: по-перше, праці, в котрих мистецтво інкрустації соломкою розглядається як складовий компонент народного мистецтва; по-друге, роботи, де інкрустація соломкою виступає одним із видів ужиткового декору; по-третє, спеціалізована педагогічна література.

До першого напряму (В. Барадулін, К. Бобрищів, І. Волошин, В. Гургула, О. Данкус, В. Дараган, А. Канцедакіс, Т. Матвєєва, М. Некрасова, О. Попова Ю. Легенький, В. Рафаенок та ін.) належать праці вітчизняних та зарубіжних мистецтвознавців, котрі розглядають дану техніку як складову частину народного мистецтва (як європейського так і вітчизняного), художнє ремесло, яке мало свої видатних майстрів і прадавні промисли.

У другому напрямі (М. Бабенчиков, Т. Бушина, Ю. Герчук, Ю. Лащук, Б. Нешумов, А. Хворостов, Г. Федотов та ін.) мистецтво аплікації соломкою трактується як вид ужиткового декору, однією з батьківщин якого була Буковина та українське Полісся, розглядається мистецтво використання сухих трав, структура і зміст солом’яного орнаменту.

У спеціалізованій педагогічно-мистецькій літературі (С. Базарян, О. Дан-ченко, П. Лосюк, М. Усакова, В. Хорунжи та ін.) аналізуються художні можливості виховання учня мистецтвом аплікації соломкою на уроках трудового навчання та в позакласній позааудиторній роботі.

Також нами досліджені сучасні школи майстрів даного напряму. Питанням аплікації соломкою, використанням різних технік і законів при створенні тематичних декоративних композицій займається М. Климович – директор Малої академії народних мистецтв та ремесел в м. Овруч на Житомирщині, а також класик декоративних композицій із соломки О. Саєнко, видатний український художник першої половини XX століття.

Об'єктом дослідження є мистецтво художньої роботи з соломкою.

Предмет дослідження — художні та технологічні особливості техніки роботи з соломкою.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати необхідність розуміння художніх та технологічних особливостей роботи соломкою та впровадження даної технології в навчально-виховний процес середньої школи.

Відповідно до мети визначені завдання дослідження:

1). розкрити історичний розвиток промислу;

2). визначити особливості оволодіння образною мовою (термінологією) в такому різновиді декоративно-прикладного мистецтва, як аплікація соломкою;

3). розкрити основні прийоми техніки виконання аплікації та інкрустації соломкою та їх впровадження в навчально-виховний процес середньої школи.

Методи дослідження: загальнонаукові — індукція і дедукція, аналіз і синтез, синтез і моделювання — для визначення поєднання методів і засобів художнього впливу мистецтва інкрустації соломкою формування особистості учня; теоретичні — аналогія, протиставлення, систематизація — для порівняння техніки аплікації соломкою різних мистецьких шкіл; історико-ретроспективний аналіз — для вивчення явища (техніки аплікації соломкою) від його зародження і до розквіту; реконструкція — відтворення історичних традицій мистецтва аплікації соломкою.

Наукова новизна дослідження полягає у розробці та впровадженні власної методики мистецтва аплікації соломкою на уроках трудового навчання та в позакласній роботі середньої школи.

Місце панно із соломки в системі декоративно-прикладного мистецтва

Декоративне мистецтво — це загальне поняття, що охоплює усі види художньої діяльності людини, вносить красу в повсякденну обстановку життя будинку, у школі, на роботі, на вулиці, у парку, в найближчому соціумі. Найважливішою особливою областю декоративного мистецтва є декоративно-прикладне мистецтво, мета якого — естетична досконалість утилітарно-корисних речей повсякденного побуту: одягу, прикрас, меблів тощо.

Народне декоративно-прикладне мистецтво не лише плід уміння, ремесла його творців, але і невід'ємна частина їхнього життя, повсякденного побуту. Породжене природою і самим народним життям, воно, природно, не може не бути найвищою мірою національним, не може не втілювати повноти етнічної специфіки. І на відміну від професійного мистецтва в ньому завжди більше було від традиції, чим від самого майстра, його особистої творчої сили.

Народне мистецтво, як правило, складалося в селі. Створюючи предмети побуту, як утилітарні, так і для забави, селянин був і виконавцем і споживачем цього мистецтва, тому він у досконалості знав особливості того матеріалу, з яким працював ,а такі універсальні і доступні матеріали, як дерево, солома, особливо вмів цінувати.

Солома надзвичайно приваблива: вона відливає золотом перламутром. Таке враження створюється тим, що солома має глянсову поверхню і подовжньо розташовані волокна. Ці волокна максимально відбивають світло тільки у визначеному положенні і передає неповторну гру - блищить як золото.