Сторінка
7

Методика роботи соціального педагога з профорієнтації вихованців

Крім кількісних показників нами були виділені також і якісні, тому доцільно зробити аналіз проведеної роботи і за цими показниками.

Спостереження на організованих заняттях показали, що багато учнів спочатку не виявляли активності в процесі роботи. Однак через деякий час почали більш активно долучатися до загальної діяльності, брали участь у профорієнтаційних іграх, дискусіях, з цікавістю вислуховували запропоновану їм інформацію, задавали питання. У процесі бесід вони показали свій інтерес до свого професійного визначення. Багато учнів стали самостійно шукати інформацію про різні професії, про установи професійної освіти. Практично всі учні показали свою готовність працювати спільно з соціальним педагогом над професійним самовизначенням. І, нарешті, деякі старшокласники змінили своє уявлення про майбутню професію – вони стали прагнути не тільки і не стільки до престижної професії, але перш за все цікавої для них професії, до тієї професії, до якої у них є здібності. Інші ж учні зуміли довести своїм батькам свій власний вибір.

Таким чином, аналіз даних дає підставу для оптимістичного висновку про те, що реалізація запропонованої програми професійної орієнтації старшокласників сприяє підвищенню рівня останньої.

Соціальний педагог у своїй діяльності з профорієнтації вихованців використовує різноманітні форми та методи, втілюючи їх у профорієнтаційних заходах, враховуючи індивідуальні психологічні та вікові особливості учнів загальноосвітньої школи і направляючи на розвиток професійного самовизначення вихованців.

З метою практичного застосування технології та методів організації професійної орієнтації автором було організовано соціально-педагогічний експеримент, який здійснювався на базі військово-патріотичної школи "Спецназ" м. Старобільськ, Луганської обл. Метою експерименту було виявлення рівня профорієнтації старшокласників за групами критеріїв: вибір професії, рівень знань про професії, причина вибору професії. Визначено також кількісні (співвідношення кількості учнів по кожному з критеріїв; кількість учнів, що проконсультувалися; кількість клієнтів, що послідували рекомендаціям соціального педагога) і якісні (поява нових ціннісних орієнтацій і смислів у виборі професії; формування внутрішньої готовності самостійно здійснювати вибір; готовність працювати спільно з соціальним педагогом у процесі профорієнтації) характеристики рівня професійної орієнтації.

Експеримент включав в себе три етапи: констатуючий, формуючий та контрольний. Отримані на контрольному етапі дані свідчать про підвищення рівня професійної орієнтації старшокласників. Вихованці брали участь у профорієнтаційних іграх, дискусіях, з цікавістю вислуховували запропоновану їм інформацію, задавали питання. У процесі бесід показали інтерес до свого професійного визначення. Багато учнів стали самостійно шукати інформацію про різні професії, про установи професійної освіти. Практично всі учні показали свою готовність працювати спільно з соціальним педагогом над професійним самовизначенням. І деякі старшокласники змінили своє уявлення про майбутню професію – вони стали прагнути не тільки і не стільки до престижної професії, але перш за все цікавої для них професії, до тієї професії, до якої у них є здібності. Інші ж учні зуміли довести своїм батькам свій власний вибір.

Таким чином, аналіз даних дає підставу для оптимістичного висновку про те, що реалізація запропонованої програми професійної орієнтації старшокласників сприяє підвищенню рівня останньої.

Вивчення науково-методичної літератури показало, що в даний час спостерігається відродження інтересу до шкільної профорієнтації. У ряді шкіл з ініціативи батьків, директорів, педагогів, психологів, соціальних педагогів поновлюється профорієнтаційна робота.

Однак професійна орієнтація молоді та сприяння у виборі професії поки що нерідко обмежується вузькими цілями формування знань, умінь і навичок, які стають самоціллю. Гостро стоїть проблема профорієнтаційної роботи в освітніх установах: професійна орієнтація якщо й проводиться, то фрагментарно і епізодично, а професійна діагностика не дає чітких, зрозумілих результатів. У результаті – помилковий вибір професії, розчарування в ній у процесі професійної освіти.

У зв'язку з таким станом речей найбільш результативним є використання форм, методів та засобів профорієнтації як системи соціально-педагогічної роботи (технології). Профорієнтаційна робота включає в себе такі складові: професійну діагностику, професійне просвітництво (професійна інформація і професійна агітація) і професійну консультацію. Перші частини проводяться в групі, консультація проводиться індивідуально. Профорієнтація реалізується через такі методи: тестування, лекція, групова та індивідуальна бесіда, диспут, гра.

Для перевірки ефективності застосування даної технології та методів були виділені такі групи критеріїв як: вибір професії, рівень знань про професії, причина вибору професії. Визначено також кількісні (співвідношення кількості учнів по кожному з критеріїв; кількість старшокласників, що прокунсультувалися; кількість клієнтів, що послідували рекомендаціям соціального педагога) і якісні (поява нових ціннісних орієнтацій і смислів у виборі професії; формування внутрішньої готовності самостійно здійснювати вибір; готовність працювати спільно з соціальним педагогом у процесі профорієнтації) характеристики рівня професійної орієнтації.

Для підтвердження ефективності моделі на базі військово-патріотичної школи "Спецназ", був проведений експеримент з реалізації технології та методів професійної орієнтації. Експеримент включав в себе три етапи: констатуючий, формуючий та контрольний.

Експериментально за допомогою анкетування були отримані дані, які свідчать про низький рівень професійної орієнтації старшокласників: де-хто ще не обрав собі професію, а з тих, хто вибрав, більшість мало або зовсім не знають про неї, про те, де і як її можна отримати.

На формуючому етапі була реалізована технологія та методи профорієнтаційної роботи. Відповідно до запропонованої технології робота проводилася у напрямках: професійна діагностика, професійне просвітництво і професійна консультація.

У результаті, як показав контрольний етап експерименту, рівень професійної орієнтації старшокласників підвищився.

Таким чином, гіпотеза про те, що робота по профорієнтації буде ефективною, якщо соціальний педагог використовуватиме у своїй роботі інноваційні технології та методи, підтвердилася.