Сторінка
3

Дослідження рівня розвитку силової витривалості дітей середнього шкільного віку

Учні середніх класів спроможні мобілізувати увагу для виконання завдань певної складності, що мають на меті подолання втоми. Проте не всі учні володіють довільною і не довільною увагою. Цю якість слід розвивати власними вольовими зусиллями. Так, брак уважності на уроках фізичної культури може спричинити травму.

Також деякі учні вже здатні запам'ятовувати великий за обсягом навчальний матеріал, і ті хто систематично займається фізичною культурою досягають значних успіхів у підвищенні рухової пам'яті. У підлітковому віці розширюється зміст навчання, оскільки набуття знань нерідко виходить за межі школи, навчальних програм і здійснюється самостійно й цілеспрямовано. З часом ця тенденція посилюється. У багатьох учнів з'являється стійке прагнення до розумової роботи, оволодіння новими знаннями та вміннями, усвідомлений інтерес до певних навчальних предметів і відповідних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту. У деяких підлітків обсяг знань з однієї чи кількох галузей може набагато перевищувати вікову норму.

Діти даного шкільного віку здатні до абстрактно-логічного мислення, вони можуть відволікатися від конкретного руху, факту, предмета й виявити найсуттєвіші сторони зв'язку між ними. Характерною особливістю є критичне ставлення до тверджень, висловлюваних товаришами або вчителями. Велика емоційність учнів у поєднанні з критичністю часто є причиною їхньої надмірної запальності в суперечках.

Також в підлітковому віці між силою подразника і реакцією на нього нервової системи певна залежність, яка має вікові та індивідуальні особливості порушуються, що пов'язане зі збудженим станом центральної нервової системи. Через це, наприклад, і сильні, і слабкі подразники можуть викликати однакову за силою реакцію-відповідь. Може бути й по-іншому: сильні подразники взагалі не викликають відповіді, а на слабкі відповідь є. Річ у тім, що центральна нервова система підлітка стає тимчасово нездатною до відповіді на сильний подразник, бо він її остаточно перезбуджує і переводить у стан гальмування, тому реакції немає. Слабкий же подразник цього не викликає, і тому на нього реакція зберігається. Нарешті, може бути такий стан центральної нервової системи, коли подразник узагалі викликає несподівану, неадекватну реакцію.

Рання юність – «найколективніший» вік. Діти бажають визнання з боку товаришів, хочуть почуватися потрібними, мати певний престиж і авторитет. Вони глибоко переживають невдачу свого колективу й щиро радіють успіху.

У період ранньої юності притаманний підвищений інтерес до себе. Не випадково деякі учні пишуть інтимні щоденники, «приміряють» до себе видатних акторів чи героїв художніх творів. Внаслідок цього підвищується інтерес до свого зовнішнього вигляду, тіла; тому учні бояться видаватися незграбними, смішними, і часом це призводить до того, що малопідготовлені учні починають уникати уроків фізичної культури .

Юність – завершальний етап первинної соціалізації. Більшість юнаків і дівчат ще навчаються, їхня участь у продуктивній праці розглядається не стільки під кутом зору її економічної ефективності, скільки з позиції виховної цінності. Діяльність і рольова структура особистості на цьому етапі набувають нових, дорослих якостей.

У юнаків підвищується почуття відповідальності і обов'язку. Все це спонукає виявити якнайбільше наполегливості й працьовитості в опануванні фізичними вправами, досягти найкращого результату в групі чи в класі при складанні контрольних нормативів на уроках фізичної культури в школі або на спортивних змаганнях.

Проблема у спілкуванні з дорослим, тобто вчителями – це так званий змістовий бар'єр. Він характеризується тим, що дитина ніби не чує, що говорить їй дорослий. Втрачається виховне значення слова. Щоб запобігти утворенню змістового бар'єру не варто багаторазово повторювати одні й ті ж вимоги, на які підліток не реагує. Необхідно, щоб вимога відповідала внутрішній позиції учня. Підлітки виконують усі вимоги вчителя, які роблять їх у своїх очах більш самостійними.

Вчитель повинен перейти на новий стиль спілкування з підлітком, ставитись до нього як до дорослого, передати підлітку відповідальність за свої вчинки і надати свободу дій. Для цього важливо встановити дружні взаємини з підлітком, будувати спілкування на основі взаємної поваги .

У юнацькому віці рішучість стає свідомішою, сміливість – усталенішою, а наполегливість – твердішою. Розвинуте почуття власної гідності є вагомим стимулом для різних вольових дій у процесі занять фізичною культурою й спортом.

Усі ці знання про механізми психологічного розвитку в підлітковому віці необхідні педагогові для вироблення стратегії й тактики побудови і проведення занять, адекватної поведінки спілкування з учнями.

Значення силової витривалості для дітей середнього шкільного віку

У дітей середнього шкільного віку в порівнянні з молодшими школярами змінюються якісні та кількісні показники організму під час стандартних та напружених фізичних навантажень. В період статевого дозрівання збільшується як інтенсивність виконання короткочасних навантажень, так і здатність до виконання тривалої роботи більшої інтенсивності [4, с. 8].

У даному шкільному віці суттєво підвищується працездатність, більш економними стають кисневі режими організму при фізичних навантаженнях. Найбільш суттєво підвищується витривалість до праці великої та помірної інтенсивності (крім дівчат). Загальна витривалість хлопців має високі темпи приросту від 8 до 10, від 11 до 12, та від 14 до 15 років.

В учнів середнього шкільного віку ще не завершено формування багатьох систем, які забезпечують високий рівень розвитку фізичних якостей. Так, у хлопців силова витривалість збільшуються на 7% у віці 15-16 років і на 2% зменшуються у віці 16-17 років. Для дівчат також можна широко використовувати засоби, які спрямовані на розвиток силової витривалості, бо темп природного приросту становить 5%.

Для хлопчиків середнього віку, крім великого обсягу засобів, спрямованих на розвиток силової витривалості, планується також і великий обсяг засобів виховання швидкості руху, темп їх приросту становить 9% .

Статеві відмінності дають про себе знати в розвитку мускулатури в даному шкільному віці. Вага м'язів по відношенню до ваги тіла у дівчат приблизно на 13% менша, ніж у юнаків, а вага жирової тканини по відношенню до всього тіла у дівчат більша приблизно на 10% .

Знання даних особливостей у фізіологічному, фізичному та психічному плані є дуже важливими для визначення можливого фізичного навантаження учнів середнього шкільного віку та для досягнення кращих результатів при фізичних тренуваннях.

При аналізі літературних джерел ми з’ясували, що при дослідженні силової витривалості дітей середнього шкільного віку необхідно враховувати анатомо-фізіологічні, психологічні та фізичні зміни, які відбуваються у даному віці в дитині. Треба пам’ятати, що хоча середній шкільний вік характеризується максимальним темпом росту всього організму та його окремих частин, наростанням функціональних резервів організму, активізацією асиміляційних процесів, все ж організм ще не повністю сформований і це треба враховувати, визначаючи межі навантаження під час занять фізичною культурою.